База научных работ, курсовых, рефератов! Lcbclan.ru Курсовые, рефераты, скачать реферат, лекции, дипломные работы

Дипломная работа: Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Дипломная работа: Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Зміст

Вступ. 2

Розділ 1. Екологічний стан басейну р.Десна. 6

1.1 Фізико-географічна характеристика р.Десна. 6

1.2 Антропогенне навантаження на басейн р.Десна. 8

Розділ 2. Результати спостережень за довготривалими змінами клімату Європи  22

2.1 Характер кліматичних циклів протягом голоцену. 22

2.2 Результати спостережень за кліматичними та гідрологічними умовами зони водозбору річки Дніпр. 27

Розділ 3. Екологічний та гідрологічний стан р. Десна. 30

3.1 Аналіз характеру змін опадів по метеостанції Семенівна. 30

3.2 Аналіз характеру змін стоку річки Десна за багаторічний період. 33

Розділ 4. Организаційний, та виробничий базис для екологічно-безпечного користування природними здібностями річки Десна. 45

4.1 Основні положення Водного Кодексу України. 45

4.2 Загальні положення про екологічне безпечну організаційну форму виробничої діяльності річкового транспорту України. 47

4.3 Загальні відомості про технічну оснащеність ВАТ „Чернігівський річковий порт” та пропозиції про більш вигідне застосування його можливостей в умовах фінансової кризи  50

Висновки. 56

Список використаних джерел. 58


Вступ

Гідросфера, або водяна оболонка Землі, – це її моря й океани, крижані шапки приполярних районів, річки, озера та підземні води. Запаси води на Землі величезні — 1,46*109 км3 (0,025 % її маси). Але це переважно гірко-солона морська вода, непридатна для пиття й технологічного використання. Прісна вода становить усього 2 % її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води; саме ці джерела й використовує людство для своїх потреб. Необхідне відзначити, що без прісної води життя взагалі існувати не може. Тому річки це найважливіша державна цінність, а проблема збереження і раціонального використання чистою води на планеті є най важливим питанням, оскільки вода це джерело життя всіх організмів.

Звісно, що цивілізація людства зародилася біля річок які виконували роль транспортних артерій. Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей і домашньої худоби, що приводило до їхнього забруднення, обмежуючи розташовані нижче за течією населені пункти можливості користуватися ними для питного водопостачання. Ріки ставали рознощиками збудників інспекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф і ін. Знадобилося не одне тисячоріччя, поки люди навчилися запобігати забрудненню водних об'єктів, очищати і знезаражувати стічні води.

З ростом благоустрою міст розташовані в міській рисі водойми і водотоки здобувають усе більш важливе архітектурно-планувальне, рекреаційне і естетичне значення, Завдяки комфортному мікрокліматові і привабливій естетиці міські набережні є найбільш престижним районом розселення, улюбленим місцем прогулянок городян. Чистота водних об'єктів, архітектурна облаштованість, озеленення берегів і прибережної частини є важливою турботою міської влади. Розмаїтість видів водокористування породжує і розмаїтість вимог до води. Виходячи з цього, поняття якості води повинне бути пов'язане з її використанням. Відповідно до Водного кодексу України якість води є характеристика складу і властивостей води, що визначає її придатність для конкретного виду водокористування. Це накладає відповідні обмеження на застосування річок як транспортних артерій, джерело піску та води для охолодження ядерних реакторів, система утилізації промислових та побутових відходів та ін., оскільки антропогенне навантаження не повинно порушувати екосистему річок як джерела пітної води та ареалу існування відповідних видів флори і фауни. Вищезгадане надає підстави вважати тему дипломного проекту актуальною з відповідних міркувань.

Актуальність теми

При розробці стратегії в області раціонального використання і охорони водних ресурсів, включаючи оптимальне використання і регулювання річкового стоку, необхідно, перш за все, мати науково-обґрунтовані оцінки змін водного режиму, що відбуваються під впливом природних і антропогенних чинників. Складність вирішення цих питань значною мірою обумовлена особливостями кліматичних умов останніх двох десятиліть XX сторіччя. У цей період виразно позначився процес глобального потеплення клімату, для помірних широт північної півкулі. Особливо інтенсивне підвищення температури повітря спостерігається з кінця 1970-х до початку 1980-х років. В зв'язку з цим, однією з найбільш актуальних проблем екологічних досліджень є виявлення закономірностей змін водних ресурсів і водного режиму річок.

Мета і завдання досліджень

Метою досліджень є виявлення основних закономірностей динаміки зміни водного режиму річки Десна і оцінка можливих гідрологічних та гідродинамічних наслідків в зв’язку з глобальним потепленням клімату.

Поставлену мету досягнуто вирішенням таких завдань:

– на підставі аналізу загально-планетарних тенденцій та наслідків глобального потепління здійснити скорочений всесвітній аналіз екологічної ситуації з річковими стоками взагалі, та конкретно по Дніпровське - Деснянському басейну вчасності;

– сформувати базу даних по параметрах температури, опадів та річкового стоку у Чернігівський області за багаторічний період та здійснити математичну обробку накопиченої бази даних;

– використати отримані математичні результати для сумісного аналізу опадів і стоку за багаторічний період та побудувати графіки, які ілюструють отримані об’єктивні висновки які повинні бути такими, які автоматично витікають з первинних даних.

Об’єкт дослідження – Дніпровське - Деснянська річкова система, яка охоплює територію України, Росії та Білорусії.

Предмет дослідження – взаємозв’язок між загально-планетарними та зональними кліматологічними та метеорологічними змінами, у контексті їх екологічних наслідків, у тому числі під впливом антропогенних і чинників в межах об’єкту досліджень.

Методи дослідження – поставлені завдання виконані на основі системного підходу до вирішення складних екологічних завдань за допомогою методів статистичної обробки первинних даних. В процесі вивчення та аналізу даної проблеми використані методи графічної екстраполяції. В роботі присутні історичні довідки та статистичні дані.

Практичне значення одержаних результатів

Отримано висновок про стабільні, довготривалі перспективи річки Десна як судноплавної артерії та структурної основи для розвитку “екологічного туризму”. Крім того, підтверджено, що на території Чернігівської області діють загально-планетарні кліматичні закономірності.

Предметом захисту є виводи про довготривалі тенденції водного режиму річки Десна як повноцінної воднотранспортної артерії. У основі дипломної роботи лежать результати багаторічних спостережень, запозичених в метеослужбі Чернігівської області. Особистий внесок автора дипломної роботи полягає в постановці завдання, зборі інформації, формуванні і обробці таблиць, узагальнення отриманих результатів і формулювання висновків. Головна мета даної роботи дати характеристику еколого-гідродинамічного стану та судноплавним властивостям річки Десна і впливу забруднення, що відбулися, на якість води. Згідно поставленої мети були вирішені такі окремі завдання, які відображені у відповідних розділах дипломної роботи:

– проаналізувати пов’язані з глобальним потеплінням загальні кліматичні тенденції та екологічний стан басейну річки Десна;

– дати загальну характеристику річкового транспорту та можливості перевезення вантажів судноплавною водною артерією річки Десна;

– обґрунтувати та розробити пропозиції на користь конкретної виробничої структури – ВАТ “Чернігівський річковий порт”.


Розділ 1. Екологічний стан басейну р.Десна

1.1 Фізико-географічна характеристика р.Десна

Десна – одна з найкрасивіших річок нашої країни. Вона бере свій початок на території Смоленської області у Росії і впадає в Дніпро. Загальна довжина річки 1126 км, площа басейну перевищує 80 тис. км2. На шляху від Єльні до Дніпра в неї впадає понад 20 великих і малих річок. Основні притоки Десни: Судость, Снов, Болва, Навля, Неруса, Івотка, Сейм, Остер.

Об’єктом дослідження є р. Десна та її притоки в межах Чернігівської області, а головною метою – аналіз використання її водних ресурсів та якості води [7].

Десна – ліва притока 1-го порядку р. Дніпро, її довжина в межах України становить 591 км. Більша частина ріки протікає в межах Чернігівської області (552 км), лише її нижня частина знаходиться в Київський області. Десна – рівнинна річка з широкою (до 15 км) долиною, заплава річки заболочена, з чисельними протоками та озерами.

Гідрологічний режим визначається весняною повінню та низькою літньою меженню. Швидкість течії незначна, найбільша (0,95 м/сек) припадає на квітень, у меженний період вона становить 0,4 – 0,7 м/сек.

Середній багаторічний об’єм стоку Десни оцінюється в 10,2 куб. км на рік. Найбільші притоки Десни на території Чернігівської області – це Снов, Убідь, Мена, Білоус (праві), Сейм, Остер, Дочь (ліві).

Більша частина басейну р. Десни за схемою фізико-географічного районування України розташована в межах зони мішаних лісів (Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся), лише південно-східна – у межах лісостепової зони (Північна область Дніпровської терасової рівнини).

Десна – судноплавна річка, здавна відома як важлива транспортна магістраль. В ІХ-ХІ сторіччях вона була боковим відгалуженням стародавнього торгівельного шляху “з варяг у греки”.

Пасажирське сполучення по Десні здійснюється протягом 206 км.

Обрамлена прекрасними лісами, квітучими луками, заростями верболозу, несе свої води зачарована Десна. Такою вона вступає на територію України, такою впадає в Дніпро. І на кожному кілометрі шляху перед мандрівниками відкриваються дедалі прекрасніші картини. На початку свого шляху по Україні Десні приймає притоки Судость і Зноб і тече вздовж кордону між Сумською і Чернігівською областями. Під Новгород-Сіверським вона проходить біля самого підніжжя городища князя Ігоря і старовинного Спасо-Преображенського монастиря. Приймаючи з водою Сейму і його неспокійну силу, Десна закручує таку карусель, що часом промиває вирву завглибшки до 28 м.

Колись по берегах Десни стіною стояли прадавні непролазні хащі. Нині придеснянські ліси, зрозуміло, дуже поріділи, але й дотепер збереглися численні лісові масиви, які є одною з найбільших окрас Десни. Від Журавки до Білої Берізки шумлять легендарні Брянські ліси. На півночі вони поступово переходять у соснові гаї, а спускаючись далі на південь, височать над Десною численними урочищами [12].

Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологічний коридор в рамках Національної екологічної мережі України і Всеєвропейській екологічній мережі. Справа в тому, що вздовж Десни пролягає Деснянський пролітний шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів. Крім того, місцевих видів тварин і рослин тут також дуже багато, адже заплава зберігається в природному стані ще з часів останнього зледеніння і ніколи не освоювалась людиною. Трапляються тут і види тварин, занесені до Червоної книги України, як наприклад, чорний лелека і орлан-білохвіст. Все це надає придеснянським лукам і лісам міжнародного, транскордонного значення. Крім цього, частину заплави науковці пропонують включити до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Такі водно-болотні угіддя знаходяться під охороною ратифікованої Україною Рамсарської конвенції.


1.2 Антропогенне навантаження на басейн р. Десна

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище постійно зростає. Сьогодні перед людством постала необхідність ліквідації протиріччя між зростаючим споживанням природних ресурсів та погіршенням їх якості. Невід’ємною частиною даної проблеми є використання та охорона водних ресурсів.

Води басейну Десни широко використовується в господарстві області. За даними Деснянського регіонального управління водних ресурсів, забір води в 2002 р. в басейні р. Десна в межах Чернігівської області становив 110,7 млн. куб. м. Порівнюючи з 2001 р. забір води зменшився на 3,83%. Загальне використання водних ресурсів також зменшилося на 5,63%. Основними користувачами водних ресурсів є промисловість (58,8%), житлово-комунальне господарство (27,8%), сільське господарство (3,8 %). Основні об’єми зменшення використання води зафіксовані в сільському господарстві. Це пояснюється значним зниженням поголів’я худоби [4].

Якість води р. Десни за останні роки суттєво не змінилась. У 2002 році в басейн Десни підприємствами Чернігівської області було скинуто зворотних вод 85,49 млн. куб. м, що більше ніж у попередньому році на 3,53%. Основними забруднювачами поверхневих водних об’єктів є підприємства комунального господарства, на які припадає до 97,6% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод, підприємства м’ясо-молочної промисловості – 1,4 %, переробної промисловості – 0,6 %.

Важливим показником якісного стану річкових вод є кількість у воді біогенних речовин, зокрема сполук азоту (азот амонійний (NH4+ ), нітритний (NO−2 ), нітратний (NO3− )) і фосфору. Основними джерелами надходження біогенних речовин у річкові води є скиди житлово-комунальних та промислових підприємств, поверхневий стік із площ водозбору, зокрема сільськогосподарських угідь, та атмосферні опади.

Найменш стійкою сполукою є нітритний азот. Це – проміжний продукт біохімічного окиснення аміаку або відновлення нітратів.

Присутність у воді нітритів у великий кількості свідчить про фекальне забруднення води, потенціальну токсичність її й канцерогенність, оскільки нітрити легко трансформуються в нітрозоаміни – канцерогенні сполуки.

Амоній сольовий зустрічається в поверхневих водах переважно у невеликий кількості, його вміст у водоймах знижується при одночасному утворенні нітратів. Підвищений вміст амонію часто спостерігається в місцях скиду стічних вод і свідчить про анаеробні умови формування хімічного складу води і про її незадовільну якість.

Кількість нітратів у поверхневих водах, як правило, невелика.

Головним джерелом їх надходження є ґрунтовий шар, у якому нітрати накопичуються як за рахунок природних процесів, так і за рахунок внесення азотних добрив.

Фосфати потрапляють у поверхневі води в основному з комунальними стічними водами, що містять поліфосфати як компоненти миючих засобів, фотореагенти та пом’якшувачі води. Важливим фактором є змив фосфатних добрив із сільськогосподарських угідь.

По течії Десни вміст біогенних речовин за період з 1998 по 2002 роки в цілому досить помірний. Гідрохімічний склад річкової води, яка надходить із території Росії в останні роки значно покращивсь і вона не має помітного впливу на якість води Десни в межах Чернігівської області.

Концентрації амонію сольового коливалися від 0,185 до 0,45 мг/л і не перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення за винятком гирла р. Шостки (притока 1 порядку), де зафіксовано перевищення ГДК у 2007 і 2008 роках у 1,6 і 3,3 разу відповідно. Басейн р. Шостки розташований на території Сумської області і характеризується значною антропогенною перетвореністю: розораність басейну становить 48,8%, урбанізованість – 7,6%, забір води – 13,3 млн. куб. м, скид забруднених стічних вод – 1,6 млн. куб .м.

Вміст нітритів по течії р. Десни за досліджуваний період не перевищував ГДК, за винятком створу на 0,1 км вище гирла р. Судость на кордоні з Брянською областю Росії, де в 2008 р. зафіксовано перевищення ГДК у 6 разів, і гирла р. Шостки, де підвищений вміст нітритів спостерігався протягом усього періоду (у 2002 році 3,0 ГДК).

Концентрації нітратів по течії р. Десни не перевищували ГДК.

Фосфати у воді Десни були виявлені в кількостях, що нижче нормативних, незначне підвищення концентрації фосфатів (0,63 мг/л, 2008 рік) фіксується в нижньому створі на кордоні з Київською областю [10].

Винятком є гирло р. Шостки, де вміст фосфатів підвищений (у 2008 р. 1,1 ГДК).

На території Чернігівської області вагомим джерелом забруднення річкових вод Десни є житлово-промисловий комплекс міста Новгород-Сіверського. Ця територія знаходиться в межах Новгород-Сіверського Полісся, де переважають ландшафти моренно-зандрових, зандрових терасових рівнин із піщаними і супіщаними ґрунтами, і вирізняється незначним аграрним навантаженням. Розораність у межах Новгород-Сіверського адміністративного району становить 39,5%, але у ландшафтній структурі району переважають місцевості лесових “островів” з еродованими сірими лісовими ґрунтами, для яких характерний важкий механічний склад, а значить і більший розвиток процесів поверхневого стоку і, як наслідок, більше надходження шкідливих речовин, які входять до складу добрив, у поверхневі води. Тут спостерігається збільшення вмісту у воді азоту амонійного, нітритів і нітратів, фосфатів. Після впадіння в Десну р. Шостки концентрація цих біогенних речовин значно зростає. Таке становище зберігається до впадіння річки Сейм. Води р. Сейм не мають істотного впливу на якісний стан Десни.

Наступним джерелом забруднення є житлово-промисловий комплекс м. Чернігова. Чернігів – найбільший промисловий центр області, тут зосереджена значна кількість промислових підприємств. Крім того, у Чернігові дуже висока щільність населення – 5276 чол./кв.км. Це обумовлює значний скид стічних вод у р. Десну. Про це свідчать, наприклад, середні річні дані за 2008 р. по двох створах на р. Десні – за 1 км вище міста і за 5 км нижче міста. Вміст амонію сольового становить 0,42 і 0,46 мг/л, нітритів – 0,028 і 0,032 мг/л, фосфатів – 0,51 і 0,85 мг/л відповідно. Хоча відмічається локальне, більш концентроване, джерело забруднення в місті скидання не досить очищених стічних вод КП “Чернігівводоканал” через р. Білоус. Для порівняння в таблиці наведено дані про вміст біогенних речовин у р. Білоус за 2008 р.

В останні роки погіршився стан р. Остер (притока 1-го порядку). Відчутний негативний вплив житлово-промислового комплексу м. Ніжина на воду в р. В’юниця, а далі і р. Остер. Ніжин є другим за числом жителів місто області, вирізняється значною щільністю населення – 1916 чол./кв.км. У Ніжині зосереджена велика кількість промислових підприємств. На створах річки В’юниця, нижче очисних споруд міста Ніжина, і в річці Остер, після впадіння в неї р. В’юниця, фіксується наднормативний вміст амонію сольового, нітритів. Ніжинський район має мозаїчну ландшафтну структуру. І якщо північна частина району розташована в Чернігівському Поліссі, де ландшафти мають високий потенціал самоочищення, то південна частина району знаходиться в лісостеповій зоні (Північна область Дніпровської терасової рівнини) і тут переважають ландшафти терасових рівнин із чорноземами типовими та лучно-чорноземними ґрунтами, які мають низьку здатність до самоочищення. Це сприяє забрудненню поверхневих вод нітратами і фосфатами, які змиваються із сільськогосподарських угідь. Значна кількість біогенних речовин потрапляє в р.Остер зі стічними водами Козелецького ВУЖКГ. Річки В’юниця, Остер мають низький потенціал самоочищення. У гирлі р. Остер у 2008 р., у порівнянні з минулими роками, зросла кількість амонію сольового в 3,3 рази, нітратів у 3 рази, фосфатів в 1,16 рази.

У південно-східній частині басейну Десни знаходиться ще одне вагоме джерело забруднення річкових вод – житлово-комунальний комплекс м. Бахмача. Концентрація в місті підприємств м’ясо-молочної промисловості, міського населення, розташування у межах Північної області Дніпровської терасової рівнини, де домінують лісостепові ландшафти розчленованих лесових рівнин з чорноземами типовими, які мають низьку здатність до самоочищення, спричинюють значне забруднення біогенними речовинами води р. Борзенка, а далі – р.Дочь (притока 1-го порядку).

Крім того, значне занепокоєння викликає екологічний стан малих річок басейну Десни. Малі річки за своїми гідрологічними параметрами (малий об’єм стоку, низькі рівні води, повільна течія) часто не справляються із забруднюючими речовинами, які потрапляють у води. Це такі річки як: Бабка, Мена, Парасючка, Іченька, Бистриця, Борзна, Борзенка, Безіменний струмок (м. Щорс), Стрижень. За досліджуваний період майже в усіх створах по цих водоймах, а особливо у створах нижче скиду очисних споруд, фіксується перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому, нітритах [17].

Таким чином, на території Чернігівської області в басейні Десни можна виділити чотири екологічні зони зі значним антропогенним тиском: міста Новгород-Сіверський, Чернігів, р. Остер (м. Ніжин), р. Дочь (м. Бахмач). Переважання у ландшафтній структурі цих регіонів ландшафтів із низьким потенціалом самоочищення сприяє надходженню у водойми нітратів і фосфатів із сільськогосподарських угідь. Крім того, на якість води р. Десни значний вплив мають водокористувачі суміжних територій, особливо Сумської області (р. Шостка). Незначна відмінність концентрацій сполук азоту та фосфору між верхнім (на кордоні з Росією) і нижнім (на кордоні з Київською областю) створами свідчить про значний потенціал самоочищення р. Десни. Але зафіксоване перевищення вмісту біогенних сполук вказує на необхідність оздоровлення екологічної ситуації в басейні Десни.

На території Чернігівської області головними джерелами забруднення поверхневих водних об'єктів басейну Десни є підприємства комунального господарства, що становить 97,7 % від загального обсягу забруднення стічних вод. Також скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства м'ясо-молочної промисловості, переробної промисловості тощо.

У 2008 році в поверхневі водні об'єкти басейну Десни скинуто 125,5 млн. м3 (2007 р. - 112,4 млн. м3) зворотних вод, з яких 30,5 млн. м3 (2007 р, - 32,3 млн. м3) нeдocтатньо очищених, що становить 24,3 % від їх загального об'єму. Порівняно з 2007 роком, кількість забруднених зворотних вод зменшилась на 1,8 млн. м3, або на 5,6 %.

Основними водокористувачами та забруднювачами басейну річки Десна є КП «Чернігівводоканал», м.Чернігів, КП «Бахмач-водсервіс», м.Бахмач, ТОВ «Бахмач-м’ясо», м. Бахмач, ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», м.Новгород-Сіверський.

За оцінкою антропогенних навантажень за ступенем скидання забруднених недостатньо очищених зворотних та зливових вод, найбільшого навантаження зазнають малі річки басейну Десни – р.Білоус і р.Стрижень в м. Чернігів.

Втім, за інформацією Деснянського басейнового управління водних ресурсів, на екологічному стані річки Десна це суттєво не позначається.

На території Сумської області до басейну р. Десна належать 70 річок, довжиною більше 10 км. За даними форми статистичної звітності 2- ТП (водгосп) за 2008 рік в басейн р. Десна було скинуто 9,657 млн. м3 стічних вод: з них нормативно очищених на очисних спорудах 6,223 млн. м3, недостатньо-очищених 3,385 млн. м3 та без очистки скидається 0.049 млн. м3. Основними забруднювачами вод басейну р. Десна є підприємства житлово-комунального господарства, які скидають до 86.0% недостатньо-очищених та неочищених стічних вод, в першу чергу це КП ВУВКГ м. Конотоп який скидає в р. Езуч до 3,0 млн. м3 (НДО), ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» 0,144 млн. м3 (НДО), КП «Водоканал» м. Білопілля скидає в р. Вір 0,2 млн. м3 (НДО), КП «Аква-сервіс» м. Ямпіль в р. Івотка скидає 0,071 млн. м3 (НДО), КП «Буринь-аква» в р. Чаша скидає 0,081 млн. м3 (НДО), ПП «Водо-сервіс» м. Середино Буда скидають в р. Бобрик 0,049 млн. м3 неочищених стічних вод.

Також потужний вплив на її стан можуть спричиняти такі підприємства КП ШКЗ «Зірка» м. Шостка, КП ВУВКГ м. Шостка, КП «Аква-Сервіс» м. Ямпіль, КП ВУВКГ м. Глухів, КП «Водоканал-Білопілля», ТОВ НВО «Червоний металіст» м. Конотоп, тов «Мотордеталь-Конотоп», ВАТ «Сумирибгосп» м. Конотоп та м. Глухів, Буринський завод СОМ м. Буринь, Кролевецький КХП м.Кролевець, ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» м. Шостка, ТОВ ЮВС «Віринський цукровий завод» смт. Жовтневе (Білопільський район) [10].

Потужний вплив на навколишнє природне середовище становлять місця зберігання з непридатними та забороненими до використання пестицидами (НЗП).

Розгерметизація контейнерів та зберігання пестицидів насипом є причиною самовиникнення хімічних реакцій з виділенням токсичних газів, що веде до забруднення атмосферного повітря і становить загрозу здоров'ю людей, які проживають в даному регіоні, а також потенційну загрозу забруднення всіх компонентів довкілля високотоксичними сполуками.

Одними з найбільших місць накопичення НЗП є станція «Побєда» Середино-Будського району в кількості 940 тон та склад колишнього ВАТ «Ямпільський «Агрохім» (смт Свеса Ямпільського району), у якому згідно матеріалів останньої інвентаризації зберігається 84,401 т непридатних пестицидів. Зазначений склад розташований у безпосередній близькості до житлової забудови і знаходиться у напівзруйнованому стані. Пестициди зберігаються насипом у порушеній тарі, і становлять значну загрозу навколишньому середовищу.

За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 18,7 млн.м3 проти попереднього року (134,7 млн. м3) і становив 116,0 млн. м3. Використання води зменшено, проти 2007 року, на 18,1 млн. м3, що становить 109,7 млн. м3. Зменшення використання води відбулося, за рахунок КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", на якому зменшено виробництво електричної енергії, та комунально-побутового господарства, що пов’язано із встановленням приладів обліку та економнішим використанням води.

Загальний скид стічних вод у 2008 році зменшився проти минулого року на 13,2 млн. м3, або 10,4 %, і становить 114,24 млн. м3.

Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства - 98,5 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. З 26 споруд, які експлуатуються у комунальному господарстві, 3 - повністю замортизовані, 12 - потребують значних коштів на ремонт або реконструкцію. Каналізаційні мережі мають 15 міст, 14 селищ міського типу та 11 сіл області.

Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився, в порівнянні з 2007 роком, на 1,29 млн. м3, або 4,3 %, і становить 28,69 млн. м3.

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Проте, у 2008 році скиди в басейні зменшились з 112,7 млн. м3 у 2007 році до 93,05 млн. м3, або на 19,65 млн. м3 (17,44 %) (рис. 1.).

Рис. 1. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна


Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.1

Забір і використання води р. Десна за 2008 – 2008 роки, млн. куб. м. на рік

Роки Забрано води Використано води
З поверхневих джерел З підземних джерел Всього Промисловість Сільське господарство в т.ч. риборозведення Комунгосп Зрошення Інші галузі Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
2006 88,16 53,49 141,6 95,74 6,322 0,072 29,96 - 3,478 135,5
2007 83,42 51,24 134,7 91,07 4,960 0,004 28,36 - 3,405 127,8
2008 66,75 49,29 116,0 73,43 4,741 - 27,97 - 3,559 109,7

Таблиця 1.2

Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів р. Десна

Підприємство-забруднювач Відомча належність Водний об’єкт Об’єм скидання, млн. куб. м Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тонн/рік
Всього НО НДО
1 2 3 4 5 6 7

1. ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод"

2007 рік

2008 рік

Національна асоціація "Укрмолоко" р. Десна

0,1816

0,1568

-

-

0,1816

0,1568

404,90

502,23

2. ВАТ "Новгород-Сіверський м’ясокомбінат"

2007 рік

2008 рік

Концерн "Укрм’ясо" р. Десна

0,0083

-

-

-

0,0083

-

10,54

-

3. Сізо № 32

м. Новгород-Сіверський"

2007 рік

2008 рік

Державний департамент України з виконання покарань р. Десна

0,0089

0,008

-

-

0,0089

0,008

8,22

4,72

Відділ аналітконтролю та моніторингу проводить лабораторний контроль якості води в р. Десна по 18 створах, враховуючи транскордонні. Традиційним залишається для річок Полісся підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю.

Гідрохімічний стан води річок-притоків Десни Сейму та Судості залишається на рівні минулорічних показників і тримається в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення [14].

Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах:

а)1 км вище міста;

б)в межах міста.

Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23 ).

За даними гідрохімічних спостережень середньорічний вміст розчиненого у воді кисню був задовільним - на рівні 10,18-10,34 мг О2/дм3.

Перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) спостерігалось по азоту нітритному та сполуках важких металів.

Середній вміст азоту нітритного перевищував ГДК в 1,1 рази в обох створах спостережень. Концентрації по сполуках заліза загального були на рівні З ГДК, по сполуках марганцю - 5-6, хрому шестивалентного - 7-8, міді - 12-18 ГДК.

В цілому, стан планктонного ценозу р. Десна на ділянці м. Чернігова відповідав ІІ-ІІІ класу, 3-4 категорії якості вод β-мезосапробної зони. На створі в межах міста стан планктонних угруповань свідчив про більш високий рівень забруднення вод річки.

Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводить спостереження за станом водного басейну по кількість постійних створів водойм 59, в т.ч. водойм І категорії – 12 створів, водойм ІІ категорії – 47 створів.

Місця розташування мереж постійних точок спостережень за станом навколишнього природного середовища

№ п/п Населений пункт, водний об’єкт Контрольоване середовище Показники, що контролюються
1. р. Десна, кордон України з Росією, Н.-Сіверський район Вода відкритих водоймищ Санітарно-хімічні, бактеріологічні, радіологічні, згідно Санітарних правил та норм “Охорони поверхневих вод від забруднень”
2. р. Судость, с. Грем’яч, в межах села, Н.-Сіверський район
3. р. Десна, м. Н.-Сіверський, 1 км вище ЛТП
4. р. Десна, м. Н.-Сіверський, нижче на 1 км
5. р. Десна, с. Пекарев, вище впадіння р. Сейм на 500 м, Сосницький район
6. р. Сейм, вище гирла на 500 м, Сосницький район
7. р. Десна, нижче гирла р. Сейм на 1 км с. В.Устя Сосницького району
8. р. Десна, с. Боромики вище на 3 км м. Чернігова
9. р. Снов, гирло (під мостом), Чернігівський район
10. р. Десна, нижче гирла р. Снов на 1 км, с. Брусилов
11. р. Десна, м/р Бобровиця вище міста Чернігова
12. р. Десна, с. Шестовиця нижче кордону м. Чернігова
13. р. Десна, с. Максим, Козелецький район
14. р. Десна, вище гирла р. Остер, Козелецький район

Із 679 проб не відповідають санітарним вимогам за санітарно-хімічними показниками 196 проб (28,2 %), з 598 проб не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками 165 проб (27,6 %).

Із 7561 проби питної води централізованого водопостачання не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” за санітарно-хімічними показниками 548 проб (7,9 %), з 11975 проб – за бактеріологічними показниками 277 (2,3 %).

З 5920 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають санітарним вимогам за санітарно-хімічними показниками 2873 проби (48,4 %), з 5977 проб – за бактеріологічними показниками 1745 (29,2 %).

Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області водним факторам передачі не зафіксовано [20].

Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів відповідно Плану гідрохімічного моніторингу відібрано 84 проби (2352 аналізів) води у створах річок та 8 проб (224 аналізи) із діючих колодязів, які розташовані неподалік транскордонних створів. Проби води контролювались за 28 показниками.

Додатково, для спостереження за водними об’єктами, у які підприємствами-водокористувачами у 2008 році були допущені скиди недостатньо очищених стічних вод у відкриті водойми та контролю ефективності роботи очисних споруд підприємств (на основі дотримання ГДС забруднювачів), було відібрано 104 проби води (1456 аналізів). При цьому було перевірено 27 підприємств області (42 проби – 588 аналізів) та водні об’єкти, у які здійснюються скиди стічних вод (62 проби – 866 аналізів). Проби перевірялись за 14 показниками.

Результати гідрохімічного моніторингу поверхневих водних об’єктів свідчать, що екологічний стан основної водної артерії Чернігівської області р. Десна, у порівнянні з минулим роком, не набув суттєвих змін.

Якість деснянської води в основному відповідає граничнодопустимим концентраціям (ГДК) речовин для водойм рибогосподарського призначення. Лише в окремих випадках фіксувалось перевищення ГДК по БСК (1,05 ÷ 1,20 ГДК в середньому за рік 1,20 ГДК), залізу загальному (1,6 ÷ 2,5 ГДК в середньому за рік 2,1 ГДК), амонію сольовому (1,06 ГДК в середньому за рік 1,44 мг/дм3 при ГДК 0,5 мг/дм3), марганцю (2,1 ÷ 3,1 ГДК в середньому за рік 2,6 ГДК).

Перевищення ГДК цих показників пояснюється переважно природними, а не антропогенними факторами. Річка Десна бере початок в заболоченій і лісистій місцевості і її русло проходить крізь болота, піски і глини, які складають більше 21 % басейну річки.

Антропогенними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються підприємства комунального господарства, м’ясомолочної промисловості та сільського господарства .

Для вирішення проблеми забезпечення населення м. Чернігова питною водою належної якості розроблені заходи по доведенню якості питної води до вимог ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” на період 1998 – 2010 рр. Основні з них: буріння свердловин Нижньокрейдяного горизонту № 24 – ВНС-4 „Полуботки”, № 59-ВНС-2 „Подусівка”, артсвердловини в селищі „Зарічний”; реконструкція діючих свердловин; заміна аварійних ділянок водопровідної мережі; демонтаж тупикових ВРК; відновлення стальних водогонів шляхом внутрішньої цементації (санації); будівництво РЧВ на ВНС-1 на 600 м3.

В 2008 році Чернігівською гідрогеологомеліоративною експедицією продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 12 осушувальних еталонних системах в Чернігівській області згідно з вимогами “Керівництва по здійсненню моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель” (ВНД 33-5,5-04-98).

Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі дає змогу контролювати якість вод всього водозбору системи. Хімічні лабораторні визначення проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення та якісної оцінки речовин-забруднювачів, таких як нітритний азот, нітратний азот, аміаковий азот, хлориди, Fe2O3, важкі метали (Cu, Mn, Cr+4, Cr+6, Ni) [27].

Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. д.).

Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук.

Вміст нітритного азоту в звітному році за аналітичними даними складає 0,0006-0,1065 мг/дм3 (І-ІІ клас якості), що приблизно відповідає значенням минулого року. Кількісний вміст такого забруднювача як нітратний азот в 2008 році збільшився і становить - 0,00-1,26 мг/дм3 (І-ІV клас якості ). Аміаковий азот складає - 0,00-2,16 мг/дм3 (І-ІV клас якості), що менше, ніж в минулому році в 1,7 рази. На о/с Калита-Гало вміст аміакового азоту на середину вегетаційного періоду становить 2,16 мг/дм3, це складає 1,35 ГДК. На решті осушувальних систем даний показник знаходиться в межах норми. Нітритний і нітратний азот не перевищують граничнодопустимі концентрації.


Розділ 2. Результати спостережень за довготривалими змінами клімату Європи

2.1 Характер кліматичних циклів протягом голоцену

Гідрологічні розрахунки показують, що роль рік у водному балансі океанів і морів (особливо великих) не дуже значна. Функціонуючий під кожною видимою рікою підземний стік складає звичайно близько 2 % від річкового і також великого значення у водному балансі морів не має. Наприклад, середньорічна величина втрат на випар з поверхні Середземного моря за 1900 - 1964 р. складає 3430 км3. У той же час поверхневий і підземний стік разом з атмосферними опадами дає Середземномор'ю в 2 рази менше - тільки 1734 км3. Таким чином, найбільш обжита водойма земної кулі давно повинен був би зникнути, якби не приплив води через Гібралтар зі Світового океану. Як з'ясувалися і ріки і дощі також не створюють великого впливу на зміну рівня води в морях і океанах. У результаті випару з водної поверхні в буквальному значенні "викидається на вітер" фактично усе, що приносять ріки, атмосферні опади і підземний стік.

Коливання рівня води внутрішніх морів залежать головним чином від водообміну через протоки. Наприклад, для того ж Середземного моря середньорічний приплив води з Атлантичного океану через Гібралтар складає за той же період часу 42320 км3, а відтік - 40800 км3. Ці величини, як бачимо, більш ніж у 13 разів перевищують випаровування з водної поверхні і складають понад 90 % як видаткової, так і прибуткової частини водного балансу. Якби приплив і відтік через Гібралтар діяли окремо один від іншого, то підйом або падіння рівня води в Середземному морі досягли 17 м. Виникає питання - відкіля заповнюється дефіцит води у світовому океані [2].

Відповідно до уявлень академіка. В.І.Вернадского, із земної мантії виділяються ювенільні (незаймані) водні розчини, що піднімаються нагору і накопичуються в земній корі і на її поверхні. Саме в океані, де відсутній гранітний шар, а базальтова товща відносно мала, шлях для ювенільної води самий короткий. Локальні еманації гарячих вод у виді "підвідних ключів" (гідротерм) виявляються на багатьох ділянках прогинів океанічного дна. Прикладом можуть служити "білі і чорні курці" серединно-океанічних хребтів, рифтові западини Червоного моря, де з дна б'ють фонтани насичених водних розчинів з температурою порядку 56°С, і мінералізацією до 360 г/л (у 10 разів більше чим морської води). Аналогічні гідротерми, що пробилися через пухкі шари осадових порід, що лежать на базальтовій корі, знайдені в Каспійському морі півострова Челекен, на дні озера Солтон-Сі в Каліфорнії й в інших місцях Земної кулі.

Одним з переконливих доказів вірогідності гіпотези мантійного походження вод Світового океану може служити те, що вулканічна волога, що надходить при виверженнях із земних надр, дуже близька по своєму складі до морської води і містить ті ж хлориди кальцію, натрію, калію й інших з'єднань. До речі, якби всі розчинені в морській воді хімічні елементи раптом випали в осад, то на дні океану утворився б шар висотою 30 м.

Іншим важливим підтвердженням появи ювенільних розчинів на морському дні можуть служити загадковими масиви, що вважалися довгий час, солей, виявлені в осадових породах і прямо на поверхні дна Світового океану. Величезні соляні подушки і соляні діапіри знайдені на дні Карибського моря, Біскайської затоки, Середземного і Північного морів, Атлантичного океану, а також у надрах Прикаспійської западини, Дніпровсько-Донецької западини й інших осадових товщ. Сьогодні їх походження прямо пов'язують із шарами, що утворилися при охолодженні ювенільних розчинів масивними солями, що спочатку заповнює низинні ділянки морського дна. Далі випалі і поховані мінеральними опадами шари солей трансформуються в куполи і подушки за рахунок соляного тектогенезу. Таким чином, збільшення кількості води на Землі і заповнення убули дисоційовану води в космос у зоні іоносфери Землі може відбуватися й у результаті безперервного утворення нових мас водних розчинів у надрах нашої планети. У зв’язку з наявністю значної кількості соляних діапірів у Дніпровсько-Донецькій западині, які здатні формувати в зонах розламів флюїдопровідні канали, не виключається варіант постійного глибинного підживлення мінеральних вод України, концентрація яких зменшується за рахунок поглинання метеорних вод [22].

Якщо для океанів річковий стік не грає істотної ролі, то для внутрішніх морів, таких як Азовське і Чорне море, річковий стік може відігравати помітну роль. Необхідно відзначити, що усередині Середньоземноморського басейну розподіл припливу і відтоку через протоки носить досить складний характер. Наприклад, проведене в 1950 - 1970 р. вивчення водообміну через Керченську протоку, показало, що приплив і відтік з Азовського моря в Чорне значно змінюється від сезону до сезону і щорічно. Установлено, що за останні 40 - 50 років стік з Чернова моря в Середземному морі помітно скоротився, що зв'язано з підвищенням водовідбору з Дону і Кубані. У 1978 р. з 43 км3 прісної води, що надходила за рік в Азовське море, на зрошення забиралося не більш 11 км3, а до 1985 року на ці мети уже витрачалося не менш 15 км3.

Як відомо при підвищенні мінералізації води розчинність газу падає. Так, при 0°С розчинність кисню в 1 л води з мінералізацією менш 1 г/л складає 49 мл, а при мінералізації 30 г/л - тільки 15 мл, тобто майже в три рази менше. І навпаки - підвищення тиску спричиняє збільшення розчинності газів. Наприклад, при тиску в 1 л води розчиняється вуглекислого газу 16,3 л, а при 53 атм. -26,9 л. Якщо солоність Чорного моря в зв'язку з недостатнім надходженням прісної води підвищиться, при збереженому застійному режимі зони сірководневого забруднення підтримуваного надходженням мантійних вод, то розчинність вуглекислого газу зменшиться. Це послужить причиною різкого зменшення популяції фітопланктону і, відповідно, значного зниження уловів риби. Ситуація ще більш збільшиться якщо відбудеться руйнування Чорноморських газогідратів.

Річковий стік за рік є основним показником повноводості ріки. Сама повноводна ріка світу це Амазонка, стік якої складає 6903 км. Для порівняння річний стік ріки Янцзи, 1080 км, Єнісею 624 км?, Волги 251 км. В останні десятиліття спостерігається ріст кількості опадів у середніх і високих широтах. Це приводить до збільшення річного стоку рік. Спостерігається зсув піка весняного повіддя на більш ранні терміни, що пов'язано зі збільшенням частки дощів у загальній кількості опадів холодного періоду року. Багаторічні коливання стоку зв'язані з географічними процесами, обумовленими циклічним характером сонячної активності і зв'язаної з нею загальною циркуляцією атмосфери і зволоження території. Вплив сонячної активності на атмосферу виявляється, насамперед, у зміні циркуляції повітряних мас, що і впливає на погоду і клімат. Навіть просте зіставлення річного стоку рік у Середній Азії і Сибіру із сонячною активністю показало, що між ними спостерігається явно виражена залежність.

Гіпотеза про циклічні зміни клімату, тобто чергуванні прохолодних-вологих і тепло-сухих періодів за інтервал 35-45 років, висунута ще наприкінці XІ в. росіянами вченими Е.А.Брикнером [29] і А.І.Воейковим [7]. У наслідку ці наукові положення були розвиті А.В.Шнітниковим [28] і оформлені у виді теорії про внутрішньовікову і багатовікову мінливість клімату Північної півкулі. По А.В.Шнитникову [7] тривалість окремих внутрішньовікових "брикнеровських" кліматичних циклів коливається від 20-30 до 45-47 років, на тлі яких розвиваються цикли тривалістю в 7-11 років. Установлено, що в зв'язку з перерозподілом повітряних мас росту (підвищенню) атмосферного в одній частині Земної кулі завжди відповідає падіння (спад) тиску в іншій зоні Земної кулі, оскільки сумарна маса всієї атмосфери Землі є величиною приблизно постійної [28].

При обґрунтуванні багатовікової мінливості клімату А.В.Шнітниковим показано, що з моменту закінчення льодовикового періоду почався період потеплення названий "голоцен", і наступні 12 тис. років загальна зволоженість материків Північної півкулі змінювалися циклічно, з інтервалом 1500-2100 років. Усього за голоцен виділено 6 макрокліматичних циклів, у кожнім з яких прохолодна-волога епоха займала 300-500 років і змінюючись тепло-сухою епохою тривалістю 600-800 років. За даними про гальмування штучних супутників в атмосфері Землі встановлено, що з ростом сонячної активності збільшується щільність атмосферного газу у верхній атмосфері, тобто іоносфера розігрівається й активніше розсіюється в космічному просторі. Сучасний багатовіковий тренд потеплення особливо помітно проявився в 70-і роки XІ століття й у 30-і роки ХХ століття. Річковий стік і рівні наповнення безстічних водойм як похідні клімату, змінюються також у циклічному режимі. Реконструйована картина внутрішньовікової мінливості гідрологічного режиму ряду водойм Північної Євразії [16], ілюструє розвиток з кінця XІ сторіччя повних двох "брикнеровських" циклів клімату і початок третього.

Klimat

Малюнок 2.1.1. Встановлена закономірність чергування тепло-сухих і прохолодо-вологих кліматів (кліматичні циклі)

Перший цикл охопив час 1899-1940 роки, склавши 40 років. Він проявився регресією водойм у 1899-1909 р., за якої в 1910-1929 р. пішло високе обводнювання, що перемінилося тепло-сухим періодом 1930-1940 р. Останній яскраво виражений тепло-сухий період по силі прояву був розцінений як віковий.

Другий цикл розвивався в інтервалі 1941-1972 р., склавши 32 року. Ознаменувався він прохолодною-вологою фазою 1941-1950 р., потім - перехідним по зволоженню періодом 1952-1959 р., за яким пішли найбільш посушливі 1960-1968р. Після цього наступила короткочасна, але могутня фаза підвищеної зволоженості, що охопила в 1969-1970 р.

Третій цикл почався з тепло-сухої фази 1973-1979 рр. C 1979-1980р. почався розвиток вікової прохолодної-вологої фази, що продовжується дотепер і приблизно закінчиться в 2005-2007 р. Орієнтована тривалість циклу - 30-34 року. Прохолодна-волога фаза по силі прояву розцінюється як вікова. Її розвиток яскравий ілюструє рівень Каспію, що за останні 20 років підвищився на 2,3 м. За цей же час річний стік Волги зріс до 307 куб. км, у порівнянні з 200 куб. км у сухі 60-і - 70-і рр. Це максимально відома величина стоку Волги в ХХ в. Одночасно істотно наповнилися озера степової і лісостепової зон. Повені останніх років на Лені, Кубані, ряді рік Західної Європи, а також зимової погодної аномалії в Північній Америці і багатьох інших країнах світу - також яскраве підтвердження прояву сучасної вікової прохолодної-вологої фази клімату [30].

У зв'язку з тим, що цикл кругообігу води є незамкнутим (водень і кисень розсіюються в іоносфері) процес садки солей у глибинах океану повинний бути стабільним у масштабі історичного часу. Якщо порушиться режим плинів типу Гольфстрім і почнуть прогріватися глибини океану, то можуть почати розчинятися донні відкладення солей і процес прийме необоротний характер.

2.2 Результати спостережень за кліматичними та гідрологічними умовами зони водозбору річки Дніпр

Офіційно опубліковані дані свідчать про те, що за період 1880-2000 р. підвищення середньої річної температури повітря склало близько 1 градуса Цельсію Особливо помітне підвищення температури відбулося в останні 25-30 років.

Особливістю гідрологічного режиму водного басейну Дніпра, припливом якого є і Десна, є значний обсяг весняного повіддя, на частку якого приходиться більш половини річного стоку ріки.

У зв'язку з цим важливим питанням є зміна висоти сніжного покриву, а також запасів води в снігу, оскільки це зв'язано з проблемами паводків і повеней на досить великій території. До речі міжнародні спостереження підтверджуються і метеостаціями як України так і Білорусії.

В даний час спостерігаються тенденції зменшення обсягу повіддя, а також максимальних витрат води. Одночасно з цим відбувається збільшення стоку протягом зимової і літньої межені.

Повітряні маси, що приходять із заходу (з Північної Атлантики і Середземного моря через Європу), приносять у район півночі України опади, у результаті яких водоносність Десни і Дніпра збільшується. Але якщо холодні вітри з Білорусії блокують приплив вологих західних повітряних мас, кількість дощів зменшується, і водність Десни падає.

Ріст середньорічної температури є доведеним фактом. На мал. 2.2.1. показано середньорічні значення температури для Північної півкулі Європи за період з 1860 по 2008 роки, де зазначена залежність чітко проглядається.

Image82

Малюнок 2.2.1. Середньорічні значення температури Північної півкулі для Західної і Східної Європи.


Необхідно відзначити, що басейн ріки Дніпро охоплює величезну територію зі значним промисловим потенціалом для якої як паводки, так і недолік води явище катастрофічне. Усе це вимагає скоординованої роботи системи метеорологічних станцій України, Росії і Білорусі, розміщення яких показане на мал. 2.2.2. Обмін і спільний аналіз метеорологічної інформації ця неодмінна умова в підвищенні надійності прогнозів. На мал. 2.2.3. показано спільну інтерпретацію багаторічних спостережень, що також підтверджують уже відому світову тенденцію росту середньорічної температури [9].

На мал. 2.2.4. показано наскільки активно знижується в часі товщина сніжного покриву по Чернігівській області, що не тільки веде до скорочення лижного сезону, але і не забезпечує харчування вологою заливних лугів і вкрай необхідних для України боліт.

За даними Відділення гідроакустики МГИ НАН України, м. Одеса, по проблемі кліматичної мінливості витрат рік Дунаю і Дніпра в XX сторіччі відзначено, що за період 1851-2000 роки кліматична норма витрати води склала 50,5 км3/рік. Абсолютний максимум у річній величині витрати ріки Дніпро приходився на 1970 р. - 98 км3/рік, а абсолютний мінімум - 23 км3/рік на 1921 р. Та ж тенденція спостерігалася по стоці ріки Десна.

На малюнку 2.2.5. чітко проглядається тенденція нівелювання паводкових процесів, що погіршує очищення території заплав ріки Десна від антропогенного забруднення (агрохімія, радіонукліди, побутові відходи природокористування).

Однієї з можливих причин відзначених порушень у витратах рік і катаклізмів у погоді і кліматі останніх десятиліть можуть бути прояву глобального явища Ель-Ниньо [8]. Глобальні процеси впливають не тільки на обсяг річкового стоку Дніпра, але і на склад води в ріці. Це обумовлено антропогенним впливом на склад атмосферних опадів, що випадають на водозбірних територіях. Зокрема , мінералізація води в атмосферних опадах у даний час вище, ніж кілька десятиліть назад [15].

 


Розділ 3. Екологічний та гідрологічний стан р. Десна

У розділі 3 узагальнені результаті власних досліджень автора дипломного проекту, які розпочались зі збору інформації і завершились формуванням бази даних та її обробкою.

3.1 Аналіз характеру змін опадів по метеостанції Семенівна

У якості пункту спостережень була обрана метеостанції Семенівка, яка знаходиться приблизно у центрі водозбору річки Десна.

У таблиці 3.1.1. наведено показники опадів, а у таблиці 3.1.2. показники температури по метеостанції Семенівка.

Таблиця 3.1.1.

Сума опадів за місяцями по метеостанції Семенівка

Роки Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень За рік
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1971 33,8 30,1 46,7 33,7 63,9 101,8 86,5 20,2 109,5 50,2 60,8 51,6 680,8
1972 4,1 3,2 12,8 32,7 60,9 67,7 82,6 38,8 17,1 42,1 64,2 13,8 440,0
1973 19,9 30,0 20,2 79,3 79,5 60,1 95,8 32,8 53,4 81,6 55,1 38,7 646,4
1974 11,2 13,3 4,2 14,0 83,9 189,2 115,0 17,5 12,8 54,1 77,6 51,9 644,7
1975 28,8 14,6 35,2 31,1 40,8 83,4 52,8 37,5 7,5 25,1 9,9 41,7 409,4
1976 36,6 6,6 71,4 35,8 45,7 46,9 65,5 85,4 35,6 35,6 21,9 4,6 527,6
1977 45,4 53,1 23,3 39,6 70,7 113,0 70,6 117,7 38,2 24,2 90,2 25,7 711,7
1978 16,3 35,1 53,6 22,3 52,5 57,0 168,8 52,5 122,8 37,0 15,5 34,9 678,3
1979 53,3 36,5 47,5 48,7 12,3 20,0 174,6 80,6 63,2 22,5 68,0 54,6 681,8
1980 49,2 25,6 26,1 58,7 68,3 118,1 83,9 90,0 43,7 45,7 47,4 53,7 710,4
1981 34,0 51,1 34,0 40,8 18,9 83,1 43,1 75,9 27,0 123,6 80,0 88,3 699,8
1982 32,9 21,8 18,4 79,8 22,9 66,5 166,7 40,7 19,8 34,1 53,4 56,7 613,7
1983 50,7 52,9 52,6 52,0 54,6 47,3 117,8 22,3 8,8 39,2 54,7 23,7 576,6
1984 45,3 9,6 29,4 7,9 78,5 122,3 187,7 32,9 79,4 37,5 33,6 37,8 701,9
1985 63,0 28,6 8,1 40,4 35,8 76,4 113,9 117,8 140,5 19,5 53,8 44,4 742,2
1986 49,8 19,8 13,3 44,2 20,0 107,2 128,0 160,6 45,1 24,1 25,4 40,2 677,7
1987 45,0 27,7 20,6 19,8 64,5 133,2 41,4 116,6 86,5 0,3 54,1 52,5 662,2
1988 20,4 42,1 63,1 11,1 53,2 88,3 77,9 107,4 110,3 20,2 44,3 66,0 704,3
1989 30,3 29,3 50,1 27,9 53,3 68,2 68,0 30,3 30,4 68,2 34,6 56,8 547,4
1990 57,7 41,7 27,3 132,1 60,1 84,4 85,4 52,2 109,1 42,9 80,3 28,9 802,1
1991 26,2 39,4 8,5 15,9 109,8 141,1 62,1 54,0 26,0 82,9 42,0 30,1 638,0
1992 25,2 34,0 42,4 44,4 25,1 100,4 35,7 16,2 48,7 70,8 84,6 9,9 537,4
1993 44,0 20,9 29,8 35,9 40,0 85,8 138,0 36,3 94,5 34,7 14,1 72,8 649,5
1994 41,6 17,5 52,5 23,0 71,6 62,5 37,4 78,4 21,7 49,8 47,2 44,7 547,9
1995 39,5 52,1 26,0 71,5 102,4 94,8 15,3 92,8 141,2 9,6 39,4 19,1 703,7
1996 24,2 26,6 33,3 7,6 44,6 46,6 54,0 34,0 122,0 38,5 50,3 28,6 510,3
1997 9,0 32,0 30,6 65,9 42,3 78,4 44,0 25,5 72,0 85,2 37,4 41,7 564,0
1998 32,0 22,6 63,7 105,8 53,9 41,3 107,7 72,2 67,3 71,0 52,8 19,9 710,2
1999 23,5 49,7 26,6 23,3 99,7 9,2 115,2 91,2 61,7 64,6 55,8 49,2 669,7
2000 27,7 56,2 48,0 29,9 70,7 55,5 197,1 18,2 103,7 5,7 90,3 56,5 759,5
2001 51,0 48,0 44,2 31,9 55,6 94,9 89,6 35,7 49,7 56,5 59,3 41,5 657,9
2002 37,8 49,5 10,1 40,1 66,6 25,5 19,7 58,6 132,1 21,3 53,7 24,5 609,5
2003 21,7 11,8 28,6 32,6 61,6 25,1 96,0 70,3 65,2 96,4 17,9 27,6 554,8
2004 84,0 68,9 41,8 35,5 42,7 30,6 71,3 21,2 49,8 25,9 37,6 41,8 551,1
2005 61,3 50,2 26,7 39,4 56,8 189,7 36,5 133,0 19,0 58,1 64,1 56,0 790,8
2006 16,2 33,9 48,0 60,5 99,1 73,2 43,7 150,9 63,2 114,7 25,5 12,1 741,0
2007 70,4 53,9 26,0 20,1 47,0 56,3 134,7 36,6 63,4 47,4 81,6 17,9 655,3
2008 39,1 29,0 50,4 72,3 32,9 18,0 107,4 62,5 54,0 34,9 63,3 41,6 635,2
2009 49,7 49,9

Таблиця 3.1.2.

Середньомісячна температура повітря по метеостанції Семенівка

Роки Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень За рік
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1971 -4,9 -6,6 -3,8 5,0 14,6 16,7 17,3 18,1 11,5 5,8 0,4 -1,8 6,0
1972 -12,6 -5,1 -0,8 7,8 14,3 19,0 21,2 20,0 12,1 5,4 1,6 -1,1 6,8
1973 -9,6 -1,4 -0,4 8,5 13,4 16,9 18,4 16,3 9,2 4,8 -0,6 -4,1 6,0
1974 -8,1 -1,1 0,7 4,3 10,4 15,5 17,1 16,6 13,4 8,7 2,0 -1,2 6,5
1975 -1,6 -4,1 1,7 10,4 17,8 19,9 18,7 17,5 15,1 5,5 -2,5 -3,0 8,0
1976 -9,7 -11,8 -2,1 8,2 11,1 14,5 16,6 15,2 11,7 1,7 0,7 -2,5 4,5
1977 -9,3 -4,0 0,7 7,8 13,8 16,5 17,8 15,5 10,0 5,2 2,5 -7,4 5,8
1978 -8,6 -7,2 1,2 6,5 11,5 14,6 16,3 16,2 10,7 5,6 3,9 -10,1 5,0
1979 -8,2 -9,1 0,2 5,0 16,8 19,8 15,8 17,5 12,7 3,9 -0,1 -2,1 6,0
1980 -10,3 -8,4 -6,2 6,1 9,5 17,0 17,8 15,6 12,2 7,2 -0,6 -2,7 4,8
1981 -6,2 -4,4 -1,2 3,6 14,6 20,0 20,4 17,0 12,9 8,1 0,4 -2,0 6,9
1982 -5,3 -7,4 0,1 5,7 12,8 14,9 17,3 17,9 13,1 6,4 2,6 0,6 6,6
1983 -2,4 -4,9 -0,8 9,6 16,7 16,2 17,7 17,3 13,8 6,4 -0,6 -3,2 7,2
1984 -3,3 -7,9 -0,8 7,8 15,5 14,4 16,5 16,4 13,4 7,8 -1,8 -6,9 5,9
1985 -11,9 -16,4 -4,4 6,9 15,3 15,8 16,6 19,0 11,1 6,7 -3,2 -3,8 4,3
1986 -4,6 -12,0 -0,6 9,4 14,7 18,2 18,3 17,9 10,4 4,8 0,4 -4,9 6,0
1987 -17,5 -6,1 -7,3 3,2 13,3 17,3 17,5 15,0 10,9 5,0 -0,1 -5,8 3,8
1988 -6,9 -5,0 0,3 6,7 14,0 17,7 20,3 16,9 12,5 5,1 -3,7 -5,8 6,0
1989 -1,0 0,8 3,5 8,6 13,5 19,3 17,9 18,3 13,6 6,9 -2,0 -2,7 8,1
1990 -2,2 1,1 4,4 8,2 12,2 15,2 17,0 16,6 10,3 6,4 3,2 -3,2 7,4
1991 -3,3 -7,2 -1,3 7,5 12,6 18,4 19,3 17,8 12,9 7,6 1,1 -3,9 6,8
1992 -3,0 -3,5 2,5 5,4 12,1 17,6 18,7 20,6 12,5 4,6 -0,3 -4,6 7,0
1993 -3,0 -3,3 -0,6 7,0 15,2 15,0 17,0 015,7 9,6 5,9 -8,8 -1,8 5,7
1994 -1,0 -9,3 -1,0 9,6 11,4 15,1 19,0 17,5 16,2 6,0 -0,4 -6,6 6,4
1995 -5,4 0,4 2,7 7,9 13,5 19,3 18,8 17,5 12,9 6,7 -1,3 -7,0 7,2
1996 -9,5 -8,6 -4,0 8,2 17,0 16,8 18,7 18,2 10,6 6,5 5,5 -6,9 6,0
1997 -7,1 -3,2 -0,1 4,4 13,5 17,4 18,6 18,0 10,1 5,2 2,2 -6,5 6,1
1998 -2,6 -2,5 -1,1 7,3 13,7 19,2 19,0 16,3 12,5 6,5 -5,9 -6,7 6,3
1999 -3,5 -3,9 1,1 10,7 10,8 21,5 21,8 17,4 13,1 7,0 -2,3 -1,4 7,7
2000 -6,5 -1,6 0,2 12,1 12,8 16,3 18,3 18,2 10,8 7,8 2,6 0,1 7,6
2001 -2,3 -4,6 0,4 10,2 12,3 16,0 23,3 18,9 12,3 7,0 1,1 -8,8 7,2
2002 -4,1 1,6 3,9 8,2 14,1 17,9 23,1 19,0 12,4 5,1 1,2 -7,4
2003 -5,8 -8,6 -1,2 5,2 17,1 15,7 26,0 17,1 11,8 6,1 2,2 -2,4
2004 -5,3 -4,8 1,8 6,8 11,5 15,8 19,0 19,9 13,0 7,6 -0,2 -1,1
2005 -1,8 -7,5 -4,3 9,0 15,7 15,6 19,8 18,5 14,0 7,2 1,6 -2,4
2006 -8,5 -9,6 -2,7 7,1 12,7 17,7 19,0 18,4 13,6 8,2 1,5 1,6
2007 0,0 -7,6 4,7 6,1 16,4 18,8 19,2 20,2 12,9 7,8 -0,9 -1,2
2008 -4,4 -1,0 3,0 10,0 13,1 16,8 19,6 19,6 12,4 9,2 1,7 -2,1
2009 -4,9 -3,3

Як це видно з рис.3.1.2. тренди середнє річних опадів і середнє річної температури практично паралельні. Отримана тенденція добре збігаються з загальнопланетарними тенденціями.

Як це видно з рис. 3.1.3. пік опадів приходиться на середину літа і частково збігається зі трендом середнє місячної температури на рис. 3.1.4. Але на рис.3.1.5. показане, що з опади мають значні місячні варіації і не мають ярко вираженого, контрастного екстремуму. Тобто клімат Чернігівської області можна віднести до помірного.

 

3.2 Аналіз характеру змін стоку річки Десна за багаторічний період

У якості пункту спостережень обрано м. Чернігів, що показане на рис.3.2.1., де також наведено дані про сніговий покров у 2008 - 2009 роках.

Рисунок 3.2.1. Місцеположення пункту контролю рівня на води р. Десна у м. Чернігові, у межах басейну водозбору Дніпро-Десна


Таблиця 3.2.1.

Результати спостережень за витратами води р. Десна у пункті спостережень - м. Чернігів. Загальна площа водозбору F= 81400 км²

Рік Середні витрати води, куб. м /с у місяць Qср, М, Н, W,
01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 куб. м/с л/с кв. км Мм куб. км
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1884 135- 99,0 145 896 723 337 130 91,2 96,8 91,6 110 89,8 - - - -
1885 123 80,5 145 665 491 198 99,8 94,1 110 209- 209- 83,8 - - - -
1886 123 99,0 76,4 896 730 202 209 128 91,9 81,1 101 145 240 2,95 93 7,57
1887 135 74,4 100 667 696 141 106 81,4 108 163 209 286 231 2,84 90 7,29
1888 135 99,0 145 896- 969 325 187 230 145 107 126 286 - - - -
1889 135 99,0 145 896- 1040 238 108 102 117 259 384 286 - - - -
1890 135- 99,0 145 929 370 140 218 108 75,9 86,5 209- 286 - - - -
1891 135- 99,0 145 947 444 127 80,6 50,9 42,0 45,2 209- 286 - - - -
1892 135- 99,0 145 786 644 164 76,9 65,6 54,2 62,0 209- 286 - - - -
1893 135- 99,0 145 896 1080 418 158 191 145 157 217 286 - - - -
1894 135- 99,0 145 544 620 202 185 128 175 214 337 243 - - - -
1895 174 175 179 2740 1790 382 200 145 120 119 233 162 535 6,57 208 16,9
1896 110 120 115 693 1470 709 222 224 223 143 101 104 353 4,34 138 11,2
1897 100 128 522 1480 652 176 109 86,6 69,5 78,7 51,7 61,4 293 3,60 114 9,24
1898 63,7 82,8 82,3 589 696 232 175 126 80,1 91,4 115 95,6 202 2,48 78 6,37
1899 93,4 130 211 564 643 145 135 91,6 111 168 204 132 219 2,69 85 6,91
1900 96,0 94,6 123 1440 1110 234 151 91,6 63,7 76,0 116 131 311 3,81 121 9,83
1901 117 96,4 215 1490 975 274 135 90,8 86,1 96,6 101 76,8 313 3,85 121 9,87
1902 220 233 373 1120 647 350 246 240 181 193 244 104 346 4,25 134 10,9
1903 96,5 173 689 775 395 261 256 259 140 127 243 238 304 3,73 118 9,59
1904 129 124 262 565 667 211 131 94,8 88,4 90,3 120 146 219 2,69 85 6,92
1905 118 87,6 92,4 1600 1290 248 126 91,8 99,6 257 481 384 406 4,99 157 12,8
1906 217 168 689 1320 592 190 165 201 150 195 256 287 369 4,53 143 11,6
1907 219 180 169 1460 1430 321 245 336 256 150 115 122 417 5,12 162 13,2
1908 138 129 158 1700 2480 508 254 180 121 127 95,0 88,2 498 6,12 193 15,7
1909 90,3 94,7 104 598 1070 565 433 286 130 112 136 145 314 3,86 122 9,90
1910 123 150 253 682 543 192 107 147 218 142 160 127 237 2,91 92 7,47
1911 163 139 167 693 743 211 191 121 103 100 108 64,4 234 2,87 91 7,38
1912 63,6 65,4 165 808 781 436 200 136 143 196 209 159 280 3,44 109 8,85
1913 157 113 356 830 276 152 190 287 230 164 207 265 269 3,30 104 8,48
1914 190 216 682 883 485 168 130 113 108 122 132 114 279 3,42 108 8,80
1915 122 164 514 2500 956 247 121 176 156 149 169 206 457 5,61 177 14,4
1916 209 182 264 1920 792 278 180 201 163 194 366 256 417 5,12 162 13,2
1917 199 157 137 3540 1180 301 168 185 213 195 216 186 556 6,83 215 17,5
1918 167 164 283 599 617 188 146 200 207 204 175 110 255 3,13 99 8,04
1919 167 167 178 970 1100 348 238 224 226 176 152 190 - - - -
1920 230 173 749 1120 561 194 135 98,4 94,7 92,6 50,2 65,7 297 3,65 115 9,39
1921 74,5 87,2 214 640 274 113 100 72,6 60,1 68,8 58,3 36,6 150 1,84 58 4,73
1922 36,6 50,8 232 1300 643 163 138 93,9 76,4 96,8 156 128 260 3,18 101 8,20
1923 210 168 397 593 707 259 127 107 95,8 102 158 190 259 3,19 100 8,17
1924 124 112 128 1290 1050 219 95,7 87,8 78,1 80,8 98,5 80,8 287 3,53 111 9,07
1925 65,6 124 342 368 142 92,7 122 116 147 167 246 197 177 2,19 69 5,58
1926 204 167 153 1150 1380 283 117 98,5 114 186 343 246 370 4,55 144 11,7
1927 119 97,8 347 1000 965 479 314 185 123 119 158 120 336 4,13 130 10,6
1928 116 122 116 932 1610 543 273 154 189 203 256 294 401 4,93 156 12,7
1929 169 111 101 622 2340 574 234 210 110 110 140 123 404 4,96 156 12,7
1930 85,1 82,1 307 843 413 172 134 134 138 166 253 214 245 3,01 95 7,73
1931 136 96,0 105 1970 2840 526 197 134 136 164 212 116 553 6,78 214 17,4
1932 127 127 104 2580 1380 449 317 212 144 146 227 271 507 6,22 197 16,0
1933 193 120 235 1140 800 776 781 468 576 771 654 375 574 7,05 222 18,1
1934 217 175 509 1480 488 196 186 298 179 142 202 198 356 4,37 138 11,2
1935 116 115 300 1110 768 265 141 149 127 138 178 200 301 3,69 117 9,49
1936 284 456 737 986 659 168 93,7 69,9 87,6 146 186 210 340 4,18 133 10,8
1937 140 82,8 805 2170 548 182 101 110 131 131 168 215 399 4,90 155 12,6
1938 219 187 507 1260 588 229 114 84,7 78,3 89,6 120 98,1 298 3,66 115 9,40
1939 67,7 186 384 603 447 167 94,8 76,2 56,1 67,4 93,2 107 196 2,41 74 6,18
1940 82,3 63,5 84,0 1670 1050 188 84,0 88,8 84,5 111 139 119 314 3,86 122 9,93
1941 86,7 79,5 98,4 1160 1280 512 236 215 228 241 323 115 385 4,73 149 12,1
1942 117 84,9 88,5 1760 2380 716 310 174 120 113 123 99,6 507 6,23 197 16,0
1943 81,0 68,0 182 598 560 236 134 126 99,2 115 120 143 205 2,52 79 6,47
1944 115 196 368 639 701 325 234 215 119 101 139 171 277 3,40 108 8,76
1945 97,4 85,0 215 1140 722 301 158 182 260 256 329 153 325 3,99 127 10,3
1946 131 162 250 1500 1000 211 109 98,5 105 123 123 140 329 4,04 128 10,4
1947 94,3 87,8 178 2580 831 214 138 105 161 146 181 325 420 5,16 162 13,2
1948 366 517 313 803 743 200 137 108 101 112 137 99,8 303 3,72 118 9,58
1949 102 96,4 156 639 644 138 156 168 149 111 124 170 221 2,71 86 6,97
1950 99,6 92,5 427 548 360 117 116 124 130 124 182 192 209 2,57 81 6,59
1951 129 90,0 265 2130 669 293 145 104 127 118 103 118 358 4,40 139 11,3
1952 112 155 130 516 1100 264 187 140 129 177 366 336 301 3,70 117 9,52
1953 450 177 202 1820 1100 458 240 179 156 208 150 100 437 5,37 170 13,8
1954 106 88,7 96,2 627 726 265 118 90,1 90,4 137 144 111 217 2,67 84 6,84
1955 115 193 295 1570 856 297 136 109 82,2 91,3 107 89,3 328 4,03 127 10,3
1956 89,1 72,9 61,4 684 1160 320 171 194 241 167 130 172 289 3,55 112 9,14
1957 170 236 504 817 815 274 152 149 148 196 169 121 313 3,85 121 9,87
1958 144 159 341 989 1500 371 240 212 236 208 277 189 406 4,99 157 12,8
1959 340 218 338 818 694 226 144 144 97,6 129 134 77,9 280 3,44 108 8,83
1960 133 109 152 1170 762 148 94,9 90,6 121 137 224 338 290 3,56 113 9,17
1961 352 220 336 626 406 232 118 94,7 110 115 120 126 238 2,92 92 7,51
1962 140 155 194 874 735 268 227 232 237 204 225 254 312 3,83 121 9,84
1963 150 118 126 710 1660 263 128 87,2 80,8 83,7 110 75,3 299 3,67 116 9,43
1964 83,1 75,4 75,8 686 1100 254 125 116 110 112 118 138 249 3,06 97 7,87
1965 134 104 117 590 458 240 219 223 176 156 132 209 230 2,83 89 7,25
1966 244 264 1090 1200 544 201 172 141 107 115 149 145 364 4,47 141 11,5
1967 147 141 180 1430 1060 243 158 120 123 128 138 102 331 4,07 128 10,4
1968 132 121 148 1110 692 177 117 125 103 176 158 105 264 3,24 102 8,35
1969 139 74,0 73,2 794 1090 300 207 157 163 142 183 173 291 3,57 113 9,18
1970 190 156 202 3730 1320 347 168 130 143 196 319 234 595 7,31 231 18,8
1971 205 378 249 1240 749 253 247 217 173 241 278 331 380 4,67 147 12,0
1972 217 108 133 515 432 179 192 148 89,5 122 165 176 206 2,53 80 6,51
1973 100 103 261 538 472 226 164 197 191 176 281 195 242 2,97 94 7,63
1974 234 304 510 487 333 322 431 318 149 138 198 208 303 3,72 117 9,56
1975 239 230 336 517 271 143 102 91,5 84,6 89,1 80,7 71,6 188 2,31 73 5,93
1976 95,7 74,2 93,7 569 469 177 125 118 117 118 127 117 183 2,25 71 5,79
1977 112 98,9 341 685 492 246 224 208 223 204 252 245 278 3,42 108 8,77
1978 209 141 365 1100 767 321 251 256 180 241 264 170 355 4,36 138 11,2
1979 162 289 339 1540 818 177 133 171 140 155 197 226 362 4,45 140 11,4
1980 175 187 172 616 1140 584 357 322 309 277 293 302 395 4,85 154 12,5
1981 351 421 545 1020 818 296 217 157 194 270 389 333 418 5,14 162 13,2
1982 424 363 355 758 1020 438 374 332 285 263 312 355 440 5,41 171 13,9
1983 265 308 455 1230 902 334 230 204 190 203 183 180 390 4,79 151 12,3
1984 210 161 216 535 450 265 409 376 218 283 265 203 299 3,67 116 9,45
1985 156 168 171 968 1030 267 281 224 229 324 264 209 358 4,40 139 11,3
1986 206 189 182 1140 990 322 258 218 273 251 289 199 376 4,62 146 11,9
1987 164 160 168 668 1050 592 269 187 202 242 196 166 339 4,16 131 10,7
1988 203 210 298 1300 895 382 289 229 226 212 157 156 380 4,67 147 12,0
1989 244 381 679 668 398 205 221 179 138 166 176 138 299 3,67 116 9,43
1990 255 356 599 661 468 288 239 212 206 310 374 391 363 4,46 140 11,4
1991 277 250 326 862 621 473 281 194 168 210 324 326 359 4,41 139 11,3
1992 310 277 485 727 601 235 156 117 113 164 273 249 309 3,80 120 9,77
1993 194 303 291 634 497 183 196 225 220 241 235 174 283 3,48 110 8,93
1994 285 293 293 1280 1310 578 270 168 148 155 182 146 426 5,23 165 13,4
1995 188 239 665 787 602 363 221 177 177 224 226 193 339 4,16 131 10,7
1996 147 132 207 592 653 233 145 114 111 143 175 213 239
1997 155 161 353 435 346 228 195 182 138 201 279 298 218 3,05 96 7,82
1998 344 279 642 1060 1040 447 241 256 265 318 427 356 473 5,81 183 14,9
1999 359 370 581 891 1010 540 195 222 217 224 266 254 427 5,25 166 13,5
2000 271 273 486 687 635 279 245 262 232 270 305 339 357 4,39 139 11,3
2001 392 424 606 841 633 343 311 201 195 214 248 222 386 4,74 150 12,2
2002 213 444 632 562 342 212 138 107 108 208 304 214 290 9,15
2003 159 158 199 573 902 411 188 182 226 253 327 294 323 10,1
2004 301 345 591 993 715 437 298 245 174 199 227 233 398 12,6
2005 339 254 287 590 717 467 415 272 178 179 236 321 355 11,2
2006 252 204 234 888 1040 587 294 230 324 363 420 414 438 13,8
2007 399 428 612 728 488 239 186 179 167 205 238 294 347 10,9
2008 250 220 474 523 420 252 173 143 120 145 166 233 260 8,22

де: Qср - середнє місячні витрати води у куб.м/с;

М - показник водозбору л/с з кожного квадратного км;

Н - показник площинного стоку за винятком поглинання, мм;

W - сумарні річні витрати води у куб. км.

Таблиця 3.2.2.

Середні рівні води у річки Десна у місті Чернігів (Відмітка нуля поста 102.44 м. Балтійський футшток)

Рік 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 За рік
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1884 583 370 219 177 184 178 205 240 292
1885 319 232 277 554 465 275 194 181 199 178 205 237 292
1886 288 257 224 625 565 278 285 218 179 166 189 233 292
1887 261 224 249 550 551 228 194 167 196 247 286 359 293
1888 261 224 249 550 657 362 269 302 231 192 230 359 292
1889 261 224 249 550 658 300 197 190 206 323 406 359 292
1890 261 224 249 647 388 227 292 195 161 172 291 359 292
1891 261 224 249 655 435 215 166 136 127 130 291 359 292
1892 261 224 249 601 534 248 162 151 139 147 291 359 292
1893 261 224 249 550 666 413 244 270 232 243 291 359 292
1894 261 224 249 497 521 280 265 217 257 287 376 391 292
1895 352 354 358 727 743 393 278 232 210 209 305 331 374
1896 273 285 278 555 736 552 295 296 296 231 218 264 356
1897 260 295 527 717 526 258 198 173 155 164 167 205 304
1898 209 236 235 514 558 303 258 213 165 178 204 208 273
1899 250 298 317 506 534 232 224 177 200 252 281 278 296
1900 254 252 284 630 668 299 237 179 149 162 206 231 296
1901 282 255 331 723 650 330 224 177 172 184 196 228 315
1902 341 427 444 662 534 384 313 309 263 272 332 265 378
1903 255 332 565 603 408 324 320 322 228 214 311 364 354
1904 296 289 403 511 550 286 220 182 173 176 211 252 296
1905 283 242 247 634 689 311 215 178 186 318 464 464 353
1906 406 345 555 717 507 275 249 279 237 274 320 395 380
1907 408 359 344 641 707 360 311 376 320 237 228 288 382
1908 308 296 332 611 769 468 319 261 211 216 224 243 355
1909 246 252 264 525 683 499 437 338 220 201 226 261 346
1910 289 322 342 567 493 270 196 234 292 230 248 290 314
1911 338 309 307 559 570 286 271 210 191 188 198 205 303
1912 209 211 288 601 591 437 277 225 231 275 285 277 325
1913 289 277 399 619 331 238 269 342 301 249 282 356 330
1914 372 405 572 638 457 251 220 203 198 211 231 278 336
1915 288 340 609 776 630 313 210 258 242 236 254 383 378
1916 396 362 410 767 593 334 262 279 248 272 395 403 393
1917 382 331 303 762 685 349 252 266 288 274 291 335 377
1918 343 340 385 525 513 269 234 278 284 282 267 272 333
1919 343 340 357 619 676 381 307 297 297 259 290 373 333
1920 423 351 566 692 492 2273 224 186 182 181 188 212 331
1921 224 242 311 547 324 201 188 158 145 154 172 170 236
1922 170 189 376 705 517 247 226 180 162 184 242 285 290
1923 398 344 448 523 574 320 216 196 183 190 244 286 327
1924 290 276 290 688 662 286 183 174 163 166 190 205 298
1925 211 242 378 396 227 179 211 206 233 252 313 358 267
1926 385 344 327 641 702 332 206 186 204 266 380 344 360
1927 284 257 399 659 649 463 360 266 213 209 257 285 358
1928 287 287 281 592 740 488 331 241 269 280 320 385 392
1929 346 274 260 497 783 489 303 284 198 200 228 228 341
1930 239 234 378 625 420 254 223 223 227 250 318 346 312
1931 305 254 266 550 789 473 276 223 225 249 295 279 349
1932 294 294 265 711 720 440 363 287 232 233 302 384 377
1933 375 284 345 686 601 598 700 457 511 599 556 547 513
1934 406 354 487 730 457 275 266 350 261 230 279 346 370
1935 279 279 445 690 579 325 229 236 217 226 285 324 343
1936 382 533 578 649 540 274 202 172 191 241 284 341 366
1937 313 257 484 770 505 274 198 205 226 226 258 382 342
1938 435 356 444 701 520 303 204 173 161 174 206 206 324
1939 206 315 435 500 434 247 178 158 135 147 182 222 263
1940 224 214 241 682 643 275 179 182 177 204 228 259 292
1941 234 231 258 634 703 477 316 296 307 317 398 358 377
1942 328 278 290 594 770 567 364 261 214 208 225 236 361
1943 254 242 312 524 499 312 227 219 193 210 214 258 289
1944 264 345 409 548 569 375 312 296 213 195 231 285 337
1945 253 242 298 665 548 346 260 255 315 309 368 328 349
1946 319 345 357 699 614 277 196 183 183 202 209 233 318
1947 223 228 295 765 565 275 217 188 228 220 239 349 316
1948 432 526 409 566 539 265 215 190 185 195 214 227 330
1949 227 223 262 493 501 222 226 238 218 191 199 244 270
1950 247 230 397 458 367 200 191 201 206 199 254 260 268
1951 257 228 331 742 523 339 224 191 203 204 195 231 306
1952 278 307 297 445 665 323 264 221 217 245 402 507 348
1953 521 356 339 731 666 446 304 256 238 277 252 276 391
1954 270 246 249 494 539 325 210 185 184 219 231 239 284
1955 260 315 387 701 605 351 227 201 170 178 197 217 317
1956 224 218 221 535 679 368 255 270 304 249 259 315 325
1957 346 374 534 591 603 340 245 239 238 279 260 264 359
1958 285 313 444 603 716 392 301 275 297 280 339 306 379
1959 432 418 417 583 544 297 227 200 185 214 234 237 332
1960 275 263 304 660 585 251 192 184 211 224 305 376 319
1961 438 380 395 523 416 301 204 182 196 201 206 244 307
1962 275 290 338 601 562 331 299 303 307 279 289 325 350
1963 296 268 284 485 731 325 212 176 169 1722 197 205 293
1964 206 203 208 500 657 308 201 187 177 180 191 228 270
1965 269 233 237 487 434 290 272 276 234 215 218 294 288
1966 448 420 673 698 489 267 240 209 175 183 220 275 358
1967 298 295 316 682 656 301 226 188 191 196 211 228 316
1968 268 260 293 661 556 253 194 202 220 253 238 232 302
1969 296 232 225 565 668 366 283 234 240 219 260 308 325
1970 348 327 361 806 700 396 259 224 236 283 385 339 389
1971 385 514 422 700 576 312 308 281 240 302 349 419 401
1972 429 291 270 457 414 246 259 215 158 190 233 252 284
1973 238 229 333 468 436 288 233 264 258 244 340 369 308
1974 379 404 518 448 368 364 422 353 370 206 264 301 366
1975 359 349 375 461 317 211 165 151 142 148 147 175 250
1976 202 193 199 476 431 244 187 176 175 176 190 204 238
1977 234 208 373 526 426 287 266 245 264 243 289 358 310
1978 334 274 387 665 581 350 297 300 241 290 307 281 359
1979 286 382 413 731 597 242 200 238 207 222 269 325 343
1980 378 342 305 530 691 503 386 364 355 325 340 409 411
1981 470 556 530 654 592 327 261 204 231 287 369 401 407
1982 535 501 445 576 638 405 344 325 280 259 307 345 413
1983 379 444 497 661 568 309 238 213 196 211 221 284 352
1984 329 303 318 456 402 268 353 332 228 272 266 289 318
1985 302 300 299 606 654 317 317 272 273 347 337 374 367
1986 359 338 309 655 622 295 255 213 266 251 277 237 340
1987 275 239 249 478 638 471 283 222 238 267 234 264 322
1988 330 343 349 682 610 374 306 259 256 245 237 276 356
1989 344 388 502 498 378 225 241 200 159 188 204 222 296
1990 350 372 465 495 394 278 244 224 220 294 338 402 340
1991 409 390 370 539 464 381 271 202 180 216 305 316 337
1992 333 332 374 470 407 213 153 117 113 160 238