База научных работ, курсовых, рефератов! Lcbclan.ru Курсовые, рефераты, скачать реферат, лекции, дипломные работы

Курсовая работа: Розвиток туризму в Єгипті

Курсовая работа: Розвиток туризму в Єгипті

Зміст

Вступ

Розділ І. Загальна характеристика Єгипту

1.1 Географічне положення та природні ресурси країни

1.2.Населення та економіка Єгипту

1.3 Історія Єгипту та визначні місця

Розділ ІІ. Розвиток туризму В Єгипті

2.1 Характеристика основних туристичних центрів

2.2 Особливості національної кухні

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку туристичної індустрії в Єгипті

3.1 Готелі Єгипту

3.2 Основні туристичні маршрути, курорти, круїзи

Висновки

Література

Додатки


Вступ

Єгипет є найбільшою за чисельністю, економічним потенціалом, політичною вагою та найбагатшою на історичну спадщину країною Північної Африки. Частина території країни - Синайський півострів - знаходиться в Південно-Східній Азії (тобто Африка є напівафриканською-напівазійською державою з площею 1002,4 тис. км2). Уся її величезна територія поділена на 26 мухаз – так називаються місцеві губернаторства.

 На території країни знаходиться Суецький канал, який з'єднує Середземне і Червоне моря, моря басейнів Атлантичного та Індійського океану. Центральною водною артерією країни, навколо якої виникла єгипетська державність є Ніл - найдовша річка Африки.

Держава межує з Лівією на заході, Суданом - на півдні, Ізраїлем та сектором Газа Палестинської автономії (територія Ізраїлю) - на сході. Єгипет входить до міждержавних організацій - Африканського Союзу, Ліги арабських держав (штаб-квартира в Каїрі), "Ісламської конференції", є членом ООН.

Єгипет сповна використовує переваги свого транспортно-географічного положення між Африкою та Азією. Держава має змогу розвивати зв'язки з 24 країнами Середземномор'я і басейну Червоного моря. Через міжнародний Суецький канал проходить інтенсивний вантажопотік морського транспорту світового значення між морями басейнів Атлантичного та Індійського океанів. Канал має величезне військово-стратегічне значення.

Мета роботи – проаналізувати розвиток туризму в Єгипті і основні економіко-географічні характеристики країни

Завдання: визначити загальні географічні та економічні характеристики Єгипту, поняття та види туризму в Єгипті, розвиток готелів та курортів Єгипту.

Розділ І. Загальна Характеристика Єгипту

 

1.1 Географічне положення та природні ресурси країни

На захід від Нілу простягається рівна пустеля, населення якої зосереджено лише в оазисах. З іншого боку від Нілу простяглась гориста пустеля.

Надра Єгипту багаті на поклади нафти, природного газу, залізної руди, фосфатів, марганцю, цинку, свинцю.

На березі Середземного моря в Єгипті клімат субтропічний, на іншій території — тропічний, пустельний. На більшій території випадає 100 мм опадів за рік, на півночі — 20,0—400 мм. Середня температура січня +11-12°С на півночі держави, +15-16°С на півдні. В липні середня температура сягає до +50 °С. В Єгипті великий вплив на температуру повітря має вітер; тому в грудні—березні температура ввечері може опускатися до +6 °С. На березі Червоного моря середня температура повітря в листопаді—березні +25°С,- води +20°С. Влітку температура води +26°, а повітря +40°С. Річка Ніл — найдовша річка світу ( разом із Каґерою— 6695 м). Ця велика річка і стала колискою цивілізації в регіоні. Біля 96 % території держави займають пустелі, 4 % припадає на дельту і долину річки Нілу. Фауна Єгипту представлена таким тваринами як: газель, лисиця, гієна, бегемот, крокодил.

Єгипет є найбільшим по чисельності, економічному потенціалу, політичній вазі й самим багатим на історичну спадщину державою Північної Африки. Частина території країни - Синайський півострів - перебуває в Південно-східній Азії (тобто Африка є напівафриканським - напівазіатською державою із площею 1002,4 тис. км2). Її величезна територія розділена на 26 мухаз - так називаються місцеві губернаторства[14].

На території країни перебуває Суецький канал, що поєднує Середземне й Червоне моря, морячи басейнів Атлантичного й Індійського океану. Центральною водною артерією країни, навколо якої виникла єгипетська державність є Ніл - сама довга ріка Африки.

Держава граничить із Лівією на заході, Суданом - на півдні, Ізраїлем і сектором Газа Палестинської автономії (територія Ізраїлю) - на сході. Єгипет входить у міждержавні організації - Африканський Союз, Лігу арабських держав (штаб-квартира в Каїрі), "Ісламську конференцію", є членом ООН.

Єгипет сповна використовує переваги свого транспортно- географічного положення між Африкою й Азією. Держава має можливість розвивати зв'язку з 24 країнами Середземномор’я й басейну Червоного моря. Через міжнародний Суецький канал проходить інтенсивний вантажопотік морського транспорту світового значення, між морями басейнів Атлантичного й Індійського океанів. Канал має величезне військово-технічне значення.

1.2 Населення та економіка Єгипту

Кількість населення Єгипту становить близько 72 млн чоловік. Природний приріст населення становить 20 чол. на 1000 чол. Густота населення — 72 чол./км2. Розміщене населення переважно в долині Нілу. Міське населення становить 45%. Етнічні групи: 99% населення держави є араби, а антропологічні єгиптяни діляться на 3 групи. В долині Нілу проживають «справжні єгиптяни», вони відносяться до самітохамійської раси, арабські риси яскраво виражені у жителів пустель і особливо на Сінаї; на півдні держави, в Асуані живуть нубійці[16].

Більшість арабів, які називають себе «справжніми єгиптянами», мають змішану єгипетську і арабську кров, а представники вищих верств суспільства ще й турецьку. Офіційною державною мовою в Єгипті є арабська, яка відноситься до саміто-хамітської групи мов і поділяється на декілька діалектів. Літературна мова єдина, але розмовна мова в Єгипті відрізняється від мови сусідніх арабських держав, є свої діалекти в Каїрі, Нижньому, Верхньому Єгипті. Широко розповсюджена англійська мова, менш поширена французька, в останні роки, в зв'язку з туристичним бумом із Росії, все більше людей розмовляє російською мовою. '

За офіційними даними, 94% населення Єгипту сповідують іслам, частина арабів відноситься до християнської общини. Більшість мусульман в Єгипті — сунніти. Іслам є державною релігією.

Найбільші міста : Каїр (10,3 млн чол., разом з агломерацією), Александрія (3,3 млн чол.), Ель-Ґіза (2,2 млн чол.).

Каїр був заснований арабами в X ст. декілька північніше того місця, де більше 4 тис. років тому знаходився Мемфіс — столиця давнього Єгипту. В Каїрі проживає приблизно шоста частина всіх єгиптян. Квартали Каїру, вздовж берегів Нілу, забудовано висотними будинками, в яких розташувались контори фірм, видавництв, крамниці, готелі. В старій частині Каїру живе і працює робочий люд. Каїр — це промисловий і культурний центр Єгипту. В його університеті навчається молодь із країн Африки та Азії. Тисячі найцінніших книг зберігаються в бібліотеках Каїру.

Александрія, нині другий після Каїру індустріальний центр країни, була заснована Александром Македонським в 332—331рр. до н. є. Александрія була столицею Єгипту і одним із світових культурних центрів давніх часів.

Єгипет — аграрно-індустріальна країна. Головна експортна сільськогосподарська культура — довговолокнистий хлопок. Вирощують рис, кукурудзу, пшеницю, сахарну тростину. Основні сільськогосподарські тварини: велика рогата худоба, кози, вівці та ін. Розвинене рибальство. Ведеться видобуток нафти, фосфатів, залізної руди. Значне місце в економіці займають текстильна промисловість та виробництво бавовняних тканин, а також швейна, харчова промисловість, чорна і кольорова металургія, машинобудування. Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість спеціалізується на виробництві мінеральних добрив.

Експорт: нафта і нафтопродукти, хлопок, промислові товари.

Основні експортні товари — нафта, нафтопродукти, бавовна і прядиво з неї, продовольчі та промислові товари широкого вжитку. Нафта та нафтопродукти забезпечують 50% експортних надходжень.

Основні імпортні товари : продукція машинобудування, пшениця, залізо, сталь, транспортні засоби.

Головні зовнішньоторгівельні партнери — США, Франція, Німеччина, Японія.

1.3 Історія Єгипту та визначні місця

Перші сліди появи землеробства на території Єгипту відносяться до епохи неоліту (VII тис. до н. е.), але характерні для цивілізації риси з'явились тільки у VI тисячолітті до н. е. Люди почали переходити в цьому регіоні до осідлого способу життя, активно розвивалось скотарство і землеробство, почали виготовляти предмети із глини, так з'явилось гончарне ремесло. Для того, щоб захистити посіви та житло від частих розливів Нілу, люди почали зводити берегові дамби, споруджувати водовідводні канали, насипи (3300 р. до н. е.). У першій половині IV тисячоліття остаточно склалась система зрошення, яка проіснувала до середини XX століття[8].

У другій половині IV тисячоліття до н. е. окремі додержавні суспільства, об'єднались в Верхньоєгипетські й Нижньоєгипетські царства. Центром Південного (Верхнього Єгипту) стало місто Ієраконноль, а Північого ( Нижнього) — Буто.

Історію Давнього Єгипту прийнято ділити на періоди Давнього Середнього та Нового царства. Засновником першої єгипетської династії і об'єднувачем Єгипту був легендарний цар Мене (Міна) (2950 р. до н. е.). Також Мене вважають засновником»Білих стін» (Мемфіса) — міста на лівому березі Ніла. Багаторічні війни на півночі закінчились остаточною перемогою царя II династії Хасехемуї (2660 р. до н. е.), який знищив до 50 тисяч людей, що жили на півночі і жорстоко придушив повстання в Нижньому Єгипті.

З завершенням династичної боротьби і останньою перемогою півдня, почалася епоха Давнього царства (2715—2192 pp. до н. е.), епоха пірамід, коли столицею Єгипту став Мемфіс. Одна з назв цього міста Хет-На-Птах — Садиба близнюка Птаха. На грецькій мові це вимовляється як««Айгюптое», що й дало сучасну назву державі Єгипет.

В період правління III—VI династії починається будівництво пірамід. Перша піраміда фараона Джосера в Соккарі (2620 р. до н. є.) була збудована архітектором Імхотеном.

Використання папірусу для письма допомогло єгиптянам зберегти різні наукові відомості. Стали налагоджуватися торгові зв'язки з Ліваном та Сірією. З приходом IV династії (2290 р. до н. є.) починається розпад держави, внаслідок внутрішніх конфліктів. Чиновники, безконтрольно правлячи провінціями, за прикладом фараонів почали будувати гробниці. Після самого тривалого в історії правління фараона Петі II (2246—2152 р. до н. е.), за часи правління VII—VIII династій, відбувся розпад держави, який супроводжувався численними війнами. В наступну епоху Єгиптом правлять дві паралельні династії.

Таким чином, з'являється Верхній Єгипет зі столицею в Геракеополісі — ІХ-Х династії. Цей період називають Першим міжвладдям. Умови життя в Єгипті змінилися в період Середнього царства за XI—XIV династії.

До періоду Нового царства відноситься будова храмів в Нарпаці, Луксфе, Абідосе, Абу-Сімбея і пірамід в Долині фараонів в Фівах. Аменофис IV, який прийшов до влади, переносить столицю в-Ахетатон (сучасна Ель-Аморну) та вводить новий культ бога АтОна замість Амона, а сам приймає ім'я Ехнатон. Серйозні зміни в державному житті послабили Єгипет, але вже нащадки Ехна-тона повернули культ Амона і знову перенесли, столицю до м. Фіви. Під керівництвом воєначальника Хорембеха Єгипет повертає собі втрачені при Ехнатоні території. Одним з важких випробувань для країни стало нашестя хеттів, яке було зупинено епідемією. В державі поширилась корупція, жерці захопили велику владу, народові навіть не вистачало хліба, з півночі наступали «народи моря», з заходу — лівійські племена.

Після смерті Рамсеса XI, в 1085 р. до н. е., в державі почалась громадянська війна, яка у 1070 р. до н. є. поклала кінець династії Рамсесидів, Влада фактично перейшла від фараонів до жерців бога Амона, а царський титул перестав бути божественним. Час правління ХХІ-ХХХ династій називають Пізнім періодом. Вже за останнього правління Рамсесидів Єгипет втратив свій попередній вплив на Азію. Жрець храма Амона в Карпоці Херіхор став фактичним правителем Верхнього Єгипту. Насубанебджед, могутній правитель Поніса, став засновником XXI династії, царі якої близько ста років правили Дельтою, підтримуючи дружні відносини з правителями і верховними жерцями Амона РА в Фівах. Через століття на політичну арену прийшли лівійці.

З другої половини Нового царства полонені лівійці використовувались фараонами як воїни.

Після перенесення столищ з Тунісу в Бубастіє починається новий період в історії держави. Шешонк І зміцнює свою владу в дельті і оголошує свого сина верховним жрецем Амона Ра в Фівах. Здавалося, держава повинна об'єднатись. Але війська Шешонка вдерлися до Палестини в 945 р. до н. е., завоювали і розгромили Єрусалим. Держава переживала час тяжкої кризи. За нове об'єднання виступали лівінйські жреці, які змогли в цій боротьбі обпертися на військову силу Кільської Ефіопії (ДЦрЦг), яка вже відділилася від Єгипту. Консолідація південних місцевих ефіопських племен куштів призвела в VIII до н. є. до виникнення на південних межах Єгипту держави зі столицею Копота поблизу четвертого порога Нілу. В середині VIII ст. до н. є. ефіопський цар Піонхі прийшов до Фів і за підтримки жерців Амона, якому поклонялися в Ефіопії, почав похід на північ. Нижній Єгипет виступив могутнім супротивником. Правитель Соіса Тефнахт очолив боротьбу проти ефіопів, його підтримали жерці Мемфіса[11].

До початку нової ери Єгипту довелося побувати у складі ассирійських, перських та еллінських імперій. Останню єгипетську династію фараонів було ліквідовано в 341р. до н. е. Александр Македонський завоював Єгипет у 331. р. до н. є. і вигнав звідти персів; протягом IV—І ст. до н. є. країна належала давньогрецькій династії Птоломеїв. Останньою царицею цієї династії була Клеопатра VII, дружина Юлія . Цезаря та Марка Антонія. Після її смерті Єгиптом заволодів Рим. Країна перетворилась на провінцію Римської імперії. Місто Александрія стало найважливішим торгівельним центром світу. Єгипет був провінцією Риму, потім перетворився на провінцію Візантії. Араби прийшли до Єгипту в 639 р та без особливих зусиль завоювали країну. З'явилась нова столиця, Старий Каїр, який розглядали як плацдарм для підкорення всієї Північної Африки. Поряд з християнством, яке вже набуло поширення, в країні, з'явився іслам, а разом з ним і арабська мова. У IX ст. було проголошено незалежність країни, але не надовго. Знову завойовники, перенесення столиці, війни. Все це підривало економіку країни, яка тільки-но починала відновлюватись. В 1517 році Єгипет був завойований Османською імперією. Відкриття морського шляху в Індію негативно позначилось на становищі Єгипту. Він став бідною провінцією Османської імперії. В 1798 р. до Єгипту вдерся Наполеон. Він хотів перешкодити торгівлі Британії зі Сходом. 1805 рік ознаменувався для Єгипту як рік незалежності. . Після спорудження Суецького каналу, значення Єгипту стало очевидним. У 1882 році територія країни була окупована військами Великої Британії. Проте аж до 1914 р. Єгипет формально вважався частиною Османської імперії. 19 грудня 1914 р. Єгипет став султанатом під британським протекторатом, першим султаном став Хуссейн Каміль і залишався ним до 28 лютого 1922 року. А 16 березня Велика Британія запровадила незалежну конституційну монархію, і султан Ахмед Фуад став королем Фуадом І. За собою британці залишили контроль над обороною та комунікаціями імперського значення. Після смерті батька, 28 квітня 1936 p., королем став Фарук І. 26 серпня 1936 р. у Лондоні було підписано британсько-єгипетський договір про розширення автономії Єгипту. Він зокрема, передбачав перебування британських військ на єгипетській землі впродовж наступних 20 років із наступним їх виведенням. Під час Другої світової війни Єгипет був найважливішою британською військовою базою. В 1942 р. британські війська завдали поразки німецько-фашистським та італійським військам в битві під Ель-Аламейном. Єгипет оголосив війну Німеччині та Японії в лютому 1945 р. В 1948 р. єгипетські війська взяли участь в арабо-ізраїльській війні, араби хотіли знищити новонароджену єврейську державу. 23 липня 1952 р. стався військовий заколот, 26 липня король зрікся престолу на користь свого малого сина, принца Фуада II, король Фарук І виїхав в еміграцію, а 18 березня 1965 р. помер у Римі. 18 червня 1953 р. монархію було ліквідовано, Єгипет було проголошено республікою. Керівником заколоту 1952 р. номінально був генерал Мухаммед Нагіб. Але згодом виявилося, що реальна влада знаходилась в інших руках. 14 листопада 1954 p., внаслідок чергового перевороту, виявився реальний лідер Єгипту — підполковник Тамаль Абдель Насер, Він націоналізував 26 липня 1956 р. Суецький канал (безпосередньою причиною цього кроку стала відмова Великої Британії та Франції взяти участь у фінансуванні будівництва висотної Асуанської греблі на р. Ніл). Це не сподобалось Великій Британії та Франції, і вони розпочала воєнну інтервенцію. Рішуче проти неї виступив СРСР, а СІЛА не наважилися надати союзникам по НАТО належну допомогу. Інтервенція не принесла бажаних наслідків. Війна арабів проти Ізраїлю в рамках цього конфлікт знову виявилася для мусульман невдалою. До речі, цю війну розпочаг Ізраїль 29 жовтня 1956 p., а 31 жовтня 1956 р. британсько-французькі війська окупували зону Суецького каналу. 6 листопада 1956 р. ООН прийняла резолюцію про припинення вогню. 22 лютого 1958 р. Єгипет і Сірія утворили Об'єднану Арабську Республіку, в березні того ж року до неї приєднався і Ємен. Вона проіснувала до 28 вересня 1961 p., поки з її складу не вийшли Сірія та Ємен. До 11 вересня 1971 р. Єгипет користувався союзною назвою, а тоді, згідно прийнятої чинної Конституції, взяв назву Арабська Республіка Єгипет. Ґ. Насер продовжував, нарощувати воєнний потенціал та вважався ідеологічним і політичним лідером арабського світу. У шестиденній війні в травні 1967 р. араби в черговий раз зазнали від Ізраїлю майже нищівної поразки. Ізраїль відібрав Сінайський півострів у Єгипту, у Сірії — Голанські висоти, у Йорданії — Західний берег р. Йордан.

 

Розділ ІІ. Розвиток туризму В Єгипті

 

2.1 Характеристика основних туристичних центрів

Каїр - столиця Єгипту, одне з найкрасивіших міст світу. Його засновано арабськими поселенцями у 6 ст. н.е., а сьогодні у ньому дивовижним чином поєднуються історія і сучасність.

 Населення міста – понад 8 млн. осіб (2006), з приміською зоною – 19 млн[20].

Каїр є культурним і бізнесовим центром Арабського світу, одним з найбільших у Африці і на Ближньому Сході. Квартали, які розташовані уздовж Нілу, забудовані переважно висотними будівлями. Тут знаходяться найкращі магазини, готелі, ресторани. На правому березі Нілу розташований один з найкомфортабельніших готелів - "Хілтон". Центр сучасного Каїра - площа Ат-тахрір, на якій розташовані основні державні і громадські організації країни, а також штаб-квартира Ліги арабських держав. На цій же площі увагу туристів привертає Єгипетський національний музей - найбільше у світі сховище цінностей Стародавнього Єгипту за часів фараонів та греко-римського періоду. Серед 155 тис. експонатів музею знаходяться і знамениті скарби гробниці фараона Тутанхамона.

Від площі Ат-тахрір відходять дві вулиці - Талааб Харб і Каср-ан-Ніл - це торгівельно-ділові артерії сучасної столиці. Уздовж них вишикувалися магазини, невеликі кафе, контори банків, компаній, авіаційних агентств. На східному березі Нілу розташоване старе місто, його квартали мало що змінилися з часів Середньовіччя - лабірини звивистих вулиць, старі житлові будинки. Тут знаходяться знамениті базари, безліч невеликих крамниць та ремісничих майстерень, де поряд з предметами домашнього ужитку виготовляються сувеніри для туристів.

Каїр - це не тільки унікальні пам'ятки старовини, але й найсучасніші розваги: нічні клуби, казино, бари, ресторани, бутіки. Крім цього, туристи можуть отримати велике задоволення від прогулянок по Нілу на невеликих пасажирських човнах.

У південній частині Сінайського півострова розташований один з найпрестижніших морських курортів Єгипту – Шарм ель Шейх, назва якого у перекладі означає „затока шейха”.

Первісно як курорт Шарм ель Шейх було відкрито ізраїльтянами. Після окупації Ізраїлем Синайського півострова тут було збудовано перші готелі, внаслідок чого курорт почав бурхливо розвиватися. Завдяки кораловим рифам та теплому клімату Шарм ель Шейх стає все більш популярним серед туристів. У 1975 році Синай знову переходить до складу Єгипту, і єгиптяни продовжують розвивати туристичний бізнес тут.

Шарм ель Шейх складається з двох районів – Шарм і Наама бей, які розташовані у двох живописних бухтах: Шарм ель Майя та Наама. Населення курорту – понад 10 тисяч осіб. Це, переважно, бедуїни, персонал туристичних фірм, готелів, клубів підводного плавання, які приїжджають сюди на сезон або живуть тут постійно.

Як і на інших курортах Червоного моря, у Шарм ель Шейху туристичний сезон не припиняється взагалі: загоряти і купатися тут можна цілий рік, причому навіть у зимові місяці температура води не опускається нижче +20-22˚С, а повітря – нижче +23-25˚С.

На березі просторої бухти Наама збудовано понад двадцять першокласних готелів і туристичних селищ, де все створено для відпочинку та занять спортом. Особливо цінують курорт Шарм ель Шейх аматори підводного плавання. Поблизу знаходиться національний парк Рас-Мухаммед, якому немає рівних у Північній півкулі за кількістю коралів і морської флори та фауни. Здається, що вся туристична галузь тут працює для одного великого задоволення – підводного плавання: магазини переповнені спеціальним устаткуванням, спортивним одягом і різноманітними аксесуарами для професіоналів та початківців.

Для тих, кого не приваблює підводне плавання, у готелях курорту багато інших розваг: тенісні корти і джакузі, тренажерні зали і міні-гольф клуби, віндсерфінг, парашути, водні мотоцикли та багато ін. Нічне життя курорту захоплює туристів своїми дискотеками, нічними клубами, казино та шоу-виставами.

Хургада – один з найбільших курортів Єгипту. Він розташований на узбережжі Червоного моря за 500 км на південний схід від Каїру. Виник курорт на березі Суецької затоки, із селища британських нафтовиків-розвідників Ес-Саккал. Всього за декілька десятиліть Хургада перетворився із військового району в курорт, який швидко розвивається та користується великою популярністю.

Населення Хургади – 37 тис. жителів, основна сфера діяльності: туризм, торгівля, будівництво, сфера обслуговування в туризмі.

На курорті цілий рік сонячно, навколо безкінечні піщані пляжі, блакитні хвилі. Унікальні кліматичні умови курорту дозволяють відпочивати тут у будь-яку пору року. В найхолоднішому місяці року – лютому – температура морської води біля узбережжя Хургади не опускається нижче +20°С, +22°С, а повітря нагрівається до +23°С, +25°С та вище. Це сприяє заняттям з віндсерфінгу та підводному плаванню. У Хургаді є близько 100 дайвінг-клубів.

Зараз за кількістю готелів Хургада займає одне з перших місць на Землі. Прекрасні, комфортабельні готелі простяглися вздовж узбережжя на десятки кілометрів. Практично всі вони пристосовані для сімейного відпочинку. Тут представлені майже всі мережі готелів – “Хілтон”, “Маріотт”, “Інтерконтиненталь”, “Шератон” та ін. .

Великою популярністю у туристів користуються ювелірні магазини, де можна придбати недорогі, але красиві вироби з золота та срібла. В Хургаді знаходиться перший і єдиний на теперішній час у Єгипті пейнтбольний клуб.

У 2004 році на курорті відкрито великий аквапарк “Титанік”, вхідний квиток до якого коштує 20$. Період роботи: 10.00-17.00. На території аквапарку є медпункт, рятувальні станції, ресторани, кафе, магазини. Найближчий готель – “Алі-Баба” (ALI BABA), який знаходиться за 20 км від аеропорту Хургади.

Александрія - друге за величиною місто та головний порт Єгипту, розташоване за 225 км на північний захід від Каїра, на узбережжі Середземного моря, у дельті Нілу. Населення – 3,9 млн. осіб (2007 р.)

Александрія була збудована грецьким архітектором Денократом у 332-331 роках до н.е. на місці маленького послелення Ракода за наказом Александра Македонського. Завдяки торгівлі, якій сприяло надзвичайно вигідне розташування міста, Александрія швидко росла і розвивалась. Впродовж семи століть Александрія була столицею Єгипту, найбільшим політичним та культурним центром Східного Середземномор'я. В її знаменитій бібліотеці, зібрання якої налічувало близько мільйона томів, працювали Архімед і батько геометрії Евклід. Крім творів давньогрецької літератури та науки, які складали основу Александрійської бібліотеки, були книги на східних мовах. Під час облоги Александрії Юлієм Цезарем значна частина книг згоріли під час пожежі. Інша частина знищена християнськими фанатиками у 4 ст. У 2002 році відкрито сучасну Александрійську бібліотеку, яка розташована в 11-поверховій будівлі[13].

У Александрії до послуг гостей представлено понад 20 готелів різних категорій, численні транспортні і туристичні агентства, відділення національних і транснаціональних банків, ресторани, кафе, нічні клуби і казино. Один з найромантичніших готелів міста - Sofitel Cecil, збудовано в 1929 році. В ньому зупинялися Агата Крісті, Омар Шаріф, Мухаммед Алі та багато інших відомих та коронованих осіб. Сучасні готелі - Хілтон, Шератон – були збудовані на александрійському узбережжі в останні роки.

Від Каїру до Александрії можна дістатись на поїзді за 2,5 год., на автомобілі – за 3.5 год. Два рази на тиждень із Каїра до Александрії прямують літаки.

Курорт Ель Гуна знаходиться на східному узбережжі Червоного моря, за 30 км на північ від Хургади. Це єдиний курорт у Єгипті, який може на рівних змагатися з фешенебельним Шарм ель Шейхом.

У перекладі з арабської мови Ель Гуна означає „зірка”. Це ім’я дав своєму дітищу єгипетський мільйонер-романтик Савіх Савіріс. Мандруючи Європою, він був зачарований красою Венеції і вирішив, що щось подібне обов’язково повинно бути на його батьківщині.

Курорт спроектовано архітектором Майклом Гріве, який є творцем Діснейленду у Флориді (США). Напевно, зачарований казками, архітектор і тут вирішив всіх здивувати. І це йому вдалося – Ель Гуна нагадує тепер Венецію серед пустельних пісків Африки. На каналах курорту можна побачити моторні човни, які є тут основним транспортним засобом. Це справжній оазис спокою на березі Червоного моря, де майже немає місцевих жителів, і де створено найкращі умови для відпочинку гостей. Всі будівлі курорту збудовано у нубійському та арабському стилях. Готелі розташовані на острівцях, які з’єднані між собою каналами і мостами з дерева і каміння.

У центр курорту – на острові Кафр ель Гуна – завжди багато туристів. Тут можна відвідати східний ринок, музей, акваріум, кінотеатр, ресторани, кав’ярні та дискотеки.

На острові-пляжі Зейтуна розташовані сила-силенна ресторанів, акваріум, в якому представлені майже всі види риб Червоного моря. Історичний музей пропонує відвідувачам ознайомитися з копіями найвідоміших експонатів музеїв Єгипту.

У Ель Гуні кожен може знайти те, що йому до вподоби: відокремлені пляжі і затишні готелі, що вражають своєю вишуканістю, сафарі на джипах у пустелі і чарівний підводний світ для тих, хто жадає пригод, розважальні програми для всієї сім'ї і бурхливе нічне життя для молодих і енергійних. Любителів підводного плавання тут чекають цікаві знахідки – залишки потонулих кораблів.

Справжньою гордістю Ель-Гуни є фешенебельний гольф-клуб, який вважається одним з найкращих на Близькому Сході.

Курорт має свій невеликий аеродром, який використовують не тільки для обслуговування vip-літаків, але й для проведення екскурсій на орендованих літаках.

Дахаб – невелике курортне містечко на східному узбережжі Синайського півострова за 90 км від міжнародного аеропорту Шарм ель Шейх.

Дахаб на арабській мові означає „Золото”. Піщані пляжі і справді кольору золота, який все яскравішає на тлі голубих заток курорту. Невеликі будиночки тут розташовані неподалік від затишних готелів, де створені всі умови для комфортного відпочинку.

Дахаб - це рай для віндсерфінгу та підводного плавання, а також незабутніх сафарі в глиб Синайського півострова.

Саме у Дахаб з’їжджається молодь з усього світу, перетворюючи невеличке арабське поселення у східний Амстердам[16].

Дахаб – географічна назва, що об’єднує у собі декілька місцевостей. Одна з них – Масбад, невеликий туристичний центр з затишною набережною, вздовж якої, з одного боку розташовані численні магазинчики і бедуїнські крамниці, а з іншого, на самому узбережжі – гостинні кафе та ресторани. Тут багато невеликих готелів і кемпів, які ідеально підходять для тих, хто готовий пожертвувати деяким комфортом, а зекономлені гроші потратити на активний відпочинок та екскурсії. Одного разу, потрапивши сюди, хочеться повернутись знову і знову, знову відчути задоволення від спокійного плину часу, гармонії з природою.

За три кілометри від туристичного центру знаходиться Лагуна – одне з найкращих місць у світі для опанування віндсерфінгу. Це місцевість для тих, хто високо цінує комфорт та високий рівень обслуговування. Природні особливості Лагуни – гладка вода, вітер, що направлений вздовж берега, піщані пляжі – приваблюють велику кількість любителів віндсерфінгу.

Крім цього, тут можна відвідати визначні місця Синайського півострова: Гору Мойсея, монастир святої Катерини, Кольоровий каньйон, які знаходяться неподалік від Дахаба. І звичайно ж, попірнати і поплавати з ластами і маскою серед чарівної краси коралових рифів Червоного моря.

Дахаб – один з найкращих курортів для відпочинку з дітьми. На пляжах є обладнані дитячі майданчики, а зручний пологий спуск у море дозволяє дітям купатися у морській воді на мілководді. У багатьох готелях є педагоги, які займаються з дітьми за спеціальною програмою.

Дахаб, як і увесь Синай, розбудовується. Безперервно зводять нові готелі, окультурюють берег. У неосяжних планах єгиптян – перетворення узбережжя від Шарм Ель Шейха до Таби в один великий променад, створення власного Блакитного Берега... Поки цього ще немає, і дикий Дахаб залишається приємним місцем як для відокремленого відпочинку, так і молодіжної тусовки.

2.2 Особливості національної кухні

Подорожуючи різними країнами, цікавишся в першу чергу їхньою історією, культурою, національними традиціями і, звісно ж, кухнею. Навіть якщо ти не гурман, не любиш куховарити чи просто не надаєш їжі великого значення, все одно опосередковано будеш звертати увагу на те, що тобі подають і що ти їси. Тим більше не можна не звернути увагу на арабську кухню, адже вона кардинально відрізняється від рідної, української. Тут слід зазначити, що єгипетська кухня має дуже багато спільного з туніською, турецькою, сказано ж — арабська. Усі ці азіатсько-африканські (як би це дивно не звучало) кулінарні традиції об'єднує одне — араби не їдять свинини, не п'ють алкоголю, що суворо забороняє їм Коран, проте споживають багато баранини, риби та морепродуктів, овочів, фруктів.

Їдучи на відпочинок у Єгипет, мала бажання відпочити не лише від хоч і улюбленої, але роботи, а й від кухні. Проте, відверто кажучи, була трохи розчарована. Так звані шведські столи на сніданок і вечерю нагадували радше нашу (маю на увазі київську) мережу фаст-фудів на кшталт «Домашня кухня» чи «Пузата хата» (зірковість готелю не надто впливає на якість їжі, адже приготувати щось оригінальне й індивідуальне для сотень постояльців дуже важко, це вам не ресторан). Готують щось середньоєвропейське — багато овочевих салатів, рагу, соте, омлети, спагеті з різноманітними соусами, тушковане м'ясо (переважно яловичина, яку вони абсолютно не вміють готувати, вона у них виходить жорстка і неїстівна, та курятина).

Особливої уваги заслуговують оливки і маслини, які абсолютно не можна порівнювати з тими, які ми споживаємо у консервованому вигляді, — баночні маслини на смак такі, ніби їх вимочили у прісній воді, порівняно з оригінальними засоленими, які в Єгипті споживають скрізь і до всього: овочеві салати, салати з м'якими сирами на зразок «Фета» чи «Моцарели», але місцевого виробництва (дуже смачні, проте занадто солені, як на мене). А ще маслини додають до оригінального салату мункачіні — апельсини, цибуля маринована і маслини[5].

Що ще вражає в Єгипті (навіть не так розмірами — просто якийсь «кінг сайз», як натуральним смаком), так це фініки — свіжі, соковиті (саме так!), я б сказала навіть хрумкі. Вони зовсім не схожі на в'ялені плоди, які продають у нас. Це все одно, що порівнювати тараню зі свіжою рибою. А от єгипетські банани у порівнянні з якими-небудь південно-американськими виглядають, як горобець проти орла. Дається взнаки сухий клімат.

Якщо ж у вас путівка з повним пансіоном, то вам пощастить більше дізнатися про національну кухню, адже на обід часто подають різні страви, приготовлені на грилі, що дуже поширено в арабській кухні. Це не лише курчата-гриль чи риба, запечена на вугіллі, а й такі страви, як різноманітні кебаби (це можуть бути як відомі нам люля-кебаби — смажені на вогні ковбаски, так і донер-кебаб, іншими словами шаурма — дуже поширена страва в усьому арабському світі, кебаб-куфта — рублені котлети).

Якщо ви любите баранину (я не відношу себе до цієї категорії людей, тому не є великим знавцем і поціновувачем таких страв), то Єгипет — саме те місце, де ви можете відвести душу й насолодитися супом з баранини (шурпою), кускусом, макбусом (це як плов з баранини, тільки рис і горішки варять у м'ясному бульйоні), макбус-самаком (те саме, тільки з рибою). А ще серед арабів дуже поширені страви з бобових, а особливо — із сочевиці. Це можуть бути супи-пюре (як данина європейській кухні), просто відварена сочевиця на гарнір, а можуть бути такі екзотичні страви, як кошрі — відварений рис із сочевицею чи кушарі — макарони з цибулею та соцевицею.

Також особливою шаною тут користуються баклажани. Як їх тільки не готують у Єгипті — запечені на грилі, тушковані з помідорами, з різними соусами, фаршировані м'ясом — пальчики оближеш. Є навіть особлива страва — баба хуммус — смажені баклажани.

Що цікаво, навіть зловживаючи їжею (тобто накладаючи собі повну тарілку різноманітних страв), не набираєш зайвої ваги, а все тому, що разом із м'ясом споживаєш багато овочів. Правда, при цьому не потрібно зловживати мучними виробами, а це дуже важко, тому що різноманітні свіжісінькі булочки, круасани, пончики, бісквіти з кремом та свіжими полуничками просяться до рота. Але спокійно, булки «топтати» можна і вдома, а от скуштувати місцевих ласощів варто, принаймні для того, аби мати уявлення — що ж воно таке. А це в основному дрібні солодощі, в яких багато горіхів та меду. Взагалі арабські кондитерські вироби, як на мене, занадто солодкі й калорійні (згадайте рахат-лукуми).

Від'їжджаючи додому, я хоч і відпочила від свого домашнього «мартена», проте несамовито захотіла наварити баняк наваристого борщу зі свининою, насмажити котлет і «розговітися» від арабської екзотики. Що не кажіть, в гостях добре, а вдома... смачніше.


Розділ ІІІ. Перспективи розвитку туристичної індустрії в Єгипті

 

3.1 Готелі Єгипту

Шарм-ель-Шейх-один із найпрестижніших і дорогих курортів на Червоному морі. Тут мало 2-3* зіркових готелів, проте відмінний вибір 4 і 5*. Більшість готелів побудовані в арабському стилі, що створює неповторний східний колорит. Відпочинок в Шарм-ель-Шейху – це відмінний сервіс у висококласних готелях, чудове море, цікава історія і море вражень. Добре розвинута інфраструктура, все передбачено для комфортного відпочинку.

Хургада – це безкінечні кілометри піщаних пляжів, що омиваються хвилями моря, білосніжні готелі, низькі гори, і магічна красота Червоного моря. В туристичній зоні міста за останні роки побудовано десятки готелів і туристичних поселень. Унікальні кліматичні умови створюють тут необмежені можливості для заняття серфінгом і підводним плаванням цілий рік! Підводний світ Червоного моря рахується найбагатшим в північній півкулі.

Хургада захоплююча в будь-яку пору року, але особливо приємне тут перебування у другій половині січня, коли хвиля відпускників спадає і все місто, узбережжя, готель у Вашому розпорядженні[11].

Збудовані останніми роками на Червоному морі комфортабельні готелі перетворили Єгипет на справжню туристичну Мекку, куди щороку, незалежно від сезону, прямують мільйони туристів. Мандрівники із Західної Європи й навіть сусіднього Ізраїлю буквально беруть в облогу тутешнє узбережжя, спростовуючи стереотип, що в Єгипті відпочивати можна тільки взимку. Вся суть в особливому мікрокліматі "Червономор'я" - за дуже низької вологості повітря, на відміну від середземноморських курортів, тут ніколи не буває задушливо, навіть у 40-градусну спеку. Постійний морський бриз приносить прохолоду, тому в Хургаді чи Шарм-ель-Шейху легше дихати, ніж, скажімо, на Кіпрі чи в Римі. Усе це не секрет для європейців, які приїздять на Червоне море саме влітку. Місця в найкращих готелях розкуповуються задовго до початку "високого сезону". Тепер і туроператори СНД розглядають відпочинок на цих курортах в найтеплішу пору як вельми перспективний. Адже за минулі роки помітно більше туристів відвідує Єгипет у літні місяці.

На березі бухти Наама розташовані головним чином 4-і 5-зіркові готелі, де відпочивають "багаті й знамениті". Деякі зведені в арабському стилі: з куполоподібними дахами, візерунчастими балконами і віконницями. Як правило, в кожному готелі - декілька ресторанів, де можна повечеряти, послухати живу музику. Проте увечері гарно провести час пропонує будь-який інший заклад з-поміж тих, що нескінченною вервечкою тягнуться вздовж набережної. А потім варто посидіти під пальмами, випити кави або покурити кальян, що не забороняється робити навіть жінкам. Взагалі у Шарм-ель-Шейху все по-європейському демократично. Хочеш - одягай вечірню сукню, а хочеш - ходи до півночі в шортах. Молодь, яка приїздить заради дайвінгу, до ранку танцює на дискотеках чи "відривається" в "Hard Rock Cafe".

Сама Сафага, як місто, мало цікава для туристів. Тут не так багато магазинів і нічних клубів, як у Хургаді, за межами території готелю особливо нема чим зайнятися. Тому Сафага - не найкращий вибір для тих, хто хоче зайнятися шопінгом або поринути в нічне життя.

Один з готелів у Сафазі - Menaville 4* - спеціалізується на лікуванні шкірних захворювань. В готелі немає лікувального центра як такого. Досвідчений лікар за спеціальною методикою проводить процедури, основою яких є піщані, сонячні й морські ванни.

Поруч із готелем Holiday Inn Safaga працює невеликий магазин DUTY FREE. Саме з порту Сафага щотижня відправляється в круїз по Червоному морю (Єгипет - Ізраїль - Йорданія) судно Regina Maris 3*.

Інфраструктура готелів у Табі відповідає найвищим вимогам готельного будівництва. Тут передбачені всі умови не тільки для відпочинку, але й для проведення корпоративних заходів, конференцій, семінарів і інших бізнесів-зустрічей. Конференц-зали різної місткості обладнані за останнім словом техніки. Гості готелів можуть скористатися послугами бізнесів-центрів, що мають комп'ютери й доступ до мережі Інтернет.

Для бажаючих відпочити від суєти й шуму великих міст це - ідеальне місце. Готелі в Марса Аламі переважно 4-5* . До того ж, живучи тут і не витрачаючи багато часу на далекі поїздки, можна здійснити захоплюючу екзотичну подорож пустелею - на джипах або на верблюдах. Туристам пропонують відвідати оазис і традиційне поселення бедуїнів.

Макаді та Сома Бей. Готелі тут виникали "гніздовим" способом: будувався перший великий готель, до якого підводили всі необхідні комунікації, зводилася станція опріснення, а потім, на вже готовій інфраструктурі виникали інші готелі[9].

Характерною рисою є те, що розташовані тут готелі знаходяться на пустельному березі, поблизу немає ніяких населених пунктів. Бари, ресторани, магазини, диско й інша інфраструктура - тільки на території самого готелю, а за її межами - тільки море й гори - ідеальні умови для тихого й комфортного відпочинку.

3.2 Основні туристичні маршрути, курорти, круїзи

Каїр – важливий релігійний центр. У місті знаходиться понад 300 мечетей. Цікавими для туристів є стародавня Цитадель, збудована у 12 ст., і Алебастрова мечеть - символ Каїру. Напроти цитаделі розташована Мечеть султана Хасана - одна з найкрасивіших зразків арабської архітектури (14 ст.).

Привертає увагу і найбільший на Близькому Сході ринок Хан Ель-халілі, який засновано також у 14 ст. Тут можна придбати все, чим славиться Схід: спеції, парфюмерію, золото, срібло, килими, вироби з міді та бронзи, шкіри, скла, кераміки та ін.

Унікальним у місті є і Інститут Папірусу, де зібрана колекція картин з сюжетами про життя Стародавнього Єгипту.

Одними з найяскравіших пам'яток Каїру, та і Єгипту загалом, є піраміди Гізи, збудовані у 2690 р. до н.е., вони займають територію більше 5 га: найбільша піраміда Хеопса, середня, - піраміда Хефрена і трохи менше - піраміда Мікерена. Це єдине з семи чудес світу, яке збереглося до наших днів. Висічений з величезної глиби знаменитий Сфінкс Гізи є другим шедевром Стародавнього Єгипту. Стародавні міста Мемфіс і Саккара, що знаходяться за 20 миль на південь від Гізи, також користуються великою популярністю у туристів. У самому Каїрі безліч різноманітних архітектурних і релігійних пам'яток різних стилів та епох: церкви, мечеті, синагоги.

Перебуваючи в Шарм ель Шейху, можна також відвідати монастир Св. Катерини, що розташований біля підніжжя гори Синай. Багато туристичних фірм пропонують клієнтам ексклюзивні подорожі – сафарі по пустелі Синай на орендованих джипах[13].

Тих, хто збирається додати в кров порцію адреналіну, запрошує національний парк "Мухаммад", який не має собі рівних у Північній півкулі за багатством коралових рифів і морської фауни. Там можна побачити й прямовисні стіни, що заросли казкової краси коралами, і глибоководних риб, і навіть акул. "Підводний сад", "Вежа", "Стіна", "Черепашача бухта", "Поле амфор", "Храм", "Сад вугрів", "Акуляча обсерваторія", "Зустріч скатів", "Поле унітазів" (затонуле судно, що перевозило ці санітарні атрибути, і вони тепер валяються по всьому дну) - ось далеко не повний перелік популярних підводних об'єктів.

Для прихильників активного відпочинку в Шарм-ель-Шейху чимало й інших розваг. Це передусім джип-сафарі, яке, крім гострих відчуттів, дарує нам, мешканцям помірної смуги, красу пустелі. До того ж є можливість покататися на арабських скакунах, гідроциклах, парапланах або зайнятися віндсерфінгом.

Александрія – одна з перлин Середземноморя, вважається одним з найбільших курортів Близького Сходу. М'який клімат впродовж всього року, прекрасні піщані пляжі, що простяглися на 40 км уздовж узбережжя, привертають увагу тисяч туристів. Місто багате на культурні та історичні пам'ятки.

Палац Ель-Монтада - колишня літня резиденція королів - розташований на вершині пагорбу, звідки відкривається вид на один із найунікальних пляжів у східній частині Александрії. Навколо палацу на значній території розташований прекрасний парк.

Форт Кайт-Бей розташований на місці, де колись здіймався Фороський маяк. Із руїн маяка у 15 ст. султан Ашраф збудував мусульманську фортецю з круглими бійницями. На іншому березі гавані у 2 ст. до н.е. у греко-єгипетському стилі збудовані наскельні гробниці Анфуші. Забарвлення стін підземного комплексу нагадує мармур, алебастр і дерево.

Катакомби Ком аш-Шавкафу, які належать до І і ІІ ст. н.е. і розташовані біля порту Александрія, було випадково відкрито у 1900 р. Вони складаються з трьох ярусів, два нижніх з яких затоплені. В архітектурі надмогильних пам’яток цього найбільшого в Єгипті римського підземного кладовища поєднані елементи єгипетського, грецького та римського стилів. У розписі капели представлені сцени християнських поховальних обрядів, а „охороняють” капеллу шакалоподібний Анубіс і дракон з головою собаки. Тут можна зустріти різні види поховань, зокрема і гробниці-колодязі у скельних коридорах.

Мечеть Абу-ель-Аббаса – найбільша й найпопулярніша в Александрії. Вона споруджена у 18 ст. і вважається шедевром архітектурного мистецтва. У 1944 році її майже повністю перебудували. Дуже цікавим є виконання орнаментів чотирьох куполів та мінарету висотою 73 м, декорації фасадів і вирізьблений мінбар (кафедра, з якої читають проповіді).

У Греко-римському музеї міста, який було засновано в 1891 р., зберігається понад 40 000 безцінних експонатів. Особливий інтерес викликає колекція монет часів від Олександра Македонського до візантійського періоду. Статуї, саркофаги, глиняний посуд, папіруси та художні твори відображають різноманітність та поєднання стилів Стародавнього Єгипту, періоду Птолемеїв, римлян та греків. Фігури з мармуру та дерева відображають найважливіші божества Александрії. Зал з мумією крокодила і останками святилища Себека (бог-крокодил) нагадує про поклоніння цим божественним плазунам у Файюмі.

У залах Музею образотворчих мистецтв розміщена цікава колекція картин, тут регулярно відбуваються виставки єгипетських та зарубіжних художників, проводиться „Александрійське бієналле” – виставка робіт художників Середземномор’я.

В 50 акваріумах Гідробіологічного музею, який розташований біля форту Кайт-Бей, живуть риби, яких виловили у Нілі, Середземному і Червоному морях. Одним з найцікавіших експонатів музею є скелет 17-метрового кита, якого в 1936 р. викинуло на берег на сіхд від Александрії.

Колонна Помпея – одна з найважливіших визначних пам'яток міста – знаходиться на пагорбі, поряд з сучасним арабським цвинтарем. Це величезнна колонна (25 м), яку виготовлено з червоного асуанського граніту, стоїть серед руїн храму Серапим. Храм збудовано на честь імператора Деоклетіана.

У Хургаді є два цікавих райони Саккаля (“Кура”, у перекладі “селище”) і Ель-Дахар (або по англ. “даун-таун”). Саккаля – це стара частина міста, де можна відвідати антикварні крамниці. “Даун таун” – діловий і торгівельний центр курорту.

Увечері туристи можуть відпочити на дискотеках, в казино, побачити світло-музичне шоу “Співаючі фонтани” (в готелі Club Golden Five).

В південній частині міста знаходиться легендарний палац “Тисяча і одна ніч”, який збудовано в стилі східного “Діснейленду”, де щовечора відбуваються театралізовані вистави на теми з життя фараонів. До послуг туристів прекрасні ресторани, де їм запропонують унікальні блюда східної кухні. А поряд знаходиться, напевне, найрозкішніший готель міста, який стилізовано під султанський палац.


Висновки

Отже, можна зробити висновок, що основна позначка курсової роботи, яка полягала у вивченні туристично-екскурсійних ресурсів Єгипту, їх використання для розвитком економіки, а також проведенні аналізу щодо ефективного аналізу рівня розвитку рекреаційних можливостей держави була досягнута.

Головний висновок можна зробити такий, що велику роль у розвитку туристичної галузі відіграють та багата історико-культурна спадщина, що дісталася Єгипту, а також вміле використання інвестицій для розвитку рекреаційних ресурсів країни. Ця країна приваблива для багатьох самих вибагливих туристів.

У Єгипті знизилася популярність стосовно туристів із Заходу, але не для туристів із країн пострадянського простору. Причини: при сформованій політичній обстановці туристи з західних кран бояться відвідувати арабські країни, а оскільки величезне число готелів було орієнтовано саме на них, то вони втратили значне число клієнтів із Заходу. Туристичний ринок Єгипту негайно відреагував на це зниженням цін на проживання й обслуговування туристів. Це, в свою чергу, ще більш залучило нашого не настільки вимогливого до сервісу і політичних перипетій туриста. Доказом популярності Єгипту на сьогоднішній день служить величезне число щотижневих рейсів на Каїр, Хургаду і Шарм Ель Шейх. Єгипет – один з найпоширеніших напрямків, серед українських туристів. В основному, усі їдуть туди не тільки заради відпочинку, а й ознайомитись з великим історичним надбанням цієї чудової країни. Звичайно, у цій роботі розглянутий і найпоширеніший, рекреаційний туризм, але багато уваги приділятися екскурсійним ресурсам.

Законодавча база туризму спрямована на взаємодію та співпрацю всіх ланок галузі за принципом: приватна власність під контролем держави, раціональне обмеження туристичної діяльності з метою отримання прибутку при ефективній експлуатації та збереженні природно-рекреаційних та історико-культурних ресурсів, народних традицій.

Основними факторами, що сприяють розвитку туризму в Єгипті, є наявність великого історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу та значні обсяги капіталовкладень у розвиток туристичної інфраструктури.

Чітка визначеність туристичного законодавства, а також підтримка туризму з боку держави та суспільства в цілому, забезпечують його стабільний і результативний розвиток. Так, у 1996 р. Єгипет відвідало 3900 тис. іноземних туристів, у тому числі 130 тис. туристів з країн СНД, доход від туристичної діяльності складав 6 млрд. дол. США, в тому числі 3,9 млрд. - від іноземного туризму. Загалом, туризм дає 5% національного доходу країни, а частка Єгипту в світовому доході туризму становить 0,5%.


Література

1.  Александрова А.Ю. Международный туризм. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 467 с.

2.  Алисов И.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира. — М.: Гардарики, 2000. — 704 с.

3.  Биржаков М.Б. Введение в туризм. — СПб.: Герда, 1999. — 192 с.

4.  Воронкова Л.П. История туризма. — М.: Моденс, 2001. — 304 с.

5.  Все страны мира: Энцикл. справ. / Авт.-сост. И. О. Родин, Т. М. Пименова. — М.: Вече, 2003. — 560 с.

6.  Зарубежные страны / Авт.-сост. Я.М. Бердичевский. — Запорожье: Премьер, 2003. — Вып. 1. — 624 с.

7.  Квартальнов В. А., Романов А.А. Международный туризм: Политика развития. — М.: Сов. спорт, 1998. — 142 с.

8.  Клець В.К. Країнознавство: У 2 т. — Дніпропетровськ: Арт Прес, 2002.

9.  Любщева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). — К.: Альтерпрес, 2003. — 436 с.

10.  Малая энциклопедия стран. — М.: АСТ, 2000. — 720 с.

11.  Методика страноведческого исследования (Экономическая и социальная география) / Под ред. Н.С. Мироненко. — М.: Изд-во МГУ, 2003. — 152 с.

12.  Мироненко Н.С. Страноведение: Теория и методы. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 268 с.

13.  Народонаселение: Энцикл. слов. / Гл. ред. Г.Г. Меликьян. — М.: БРЭ, 2004. — 640 с.

14.  Николаенко Д. В. Рекреационная география. — М.: Владос, 2001. — 252 с.

15.  Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма. — М.: Финансы и статистика, 2008. — 208 с.

16.  Проблеми міжнародного туризму: Зб. наук. ст. — К.: ТОВ “Час”, 2007. — 264 с.

17.  Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. пособие. — М.: Сов. спорт, 1999. — 158 с.

18.  Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма. — М.: Сов. спорт, 2002. — 464 с.

19.  Соколова М.В. История туризма. — М.: Мастерство, 2002. — 352 с.

20.  Социально-економическая география зарубежного мира / Под ред. В. В. Вольского. — М.: Крон-Пресс, 1998. — 592 с.

21.  Сравнительная методико-климатическая характеристика основных приморских курортных местностей Европы и прилегающих к ней регионов Азии и Африки / А.М. Ярош, С.С. Солдатченко и др.: Прил. к науч.-практ. дискус.- аналит. сб. “Вопросы развития Крыма”. — Симферополь: Сонаг, 2000. — 136 с.

22.  Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма в XXI веке: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 240 с.

23.  Шаповал Г.Ф. История туризма. — Минск: Экоперспектива, 1999. — 303 с.

24.  Юрковський В.М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 2000. — 368 с.


Додатки

Екскурсії з Шарм-ель-Шейха

1. Монастир Св. Катерини. Монастир Святої Катерини - православний чернечий центр, що існує без перерви з VI століття. От уже 1400 років знаходиться він у середині Синайської пустелі, зберігаючи свій особливий характер з тих часыв, як був побудований у період правління візантійського імператора Юстиніана (527-565 р.). За всю свою довгу історію монастир жодного разу не був захоплений, зруйнований або просто ушкоджений. Крізь століття проніс він свій образ священного біблійного місця, де символічне значення описуваних у Старому завіті подій інтерпретуються завдяки молитвам Ісусу Христу й Діві Марії. Монастир Святої Катерини - місце традиційного паломництва. Тут багато ікон, дзвонів, церковного начиння роботи російських майстрів, стародавніх книг. На території монастиря перебуває Неопалима Купина, кущ у полум'ї якого Господь став перед Мойсеєм і велів йому вивести синів Ізраїлевих з єгипетського полону. Не так важливо, якого Ви віросповідання, і чи вірите Ви тому, що написано в Біблії, але саме тут ви відчуєте себе свідком тих давніх подій. Екскурсія по монастирі, відвідування знаменитого Іконостасу, обід (входить у вартість), повернення в Шарм-Ель-Шейх, по дорозі назад заїзд у містечко Дахаб, короткочасний відпочинок на знаменитих Дахабських пляжах. Тривалість екскурсії близько 10 годин, виїзд раннім ранком, загальна довжина маршруту 480 км. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 35 USD дитина 7-12 років - 20 USD.

2. Гора Мойсея й монастир св. Катерини. Гора Мойсея або, як її називають ченці, "священний пік", має висоту 2285 метрів над рівнем моря. На неї можна зійти від монастиря за дві-три годин. Відповідно до християнської традиції, це та сама гора Хориву, на вершині якої Мойсей одержав скрижалі й десять заповідей. На вершину гори ведуть два шляхи. Один - це 3750 щаблів, вирубаних ченцями в скелях. Цей шлях коротше, але сутужніше. Інший, більше легкий, шлях прокладений єгипетською владою в XIX столітті, - по ньому можна піднятися навіть верхи. На вершині гори Мойсея побудована каплиця, присвячена Святій трійці. До півночі від каплиці є печера, де, відповідно до традиції, Бог сказав Мойсеєві: "Коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розпадині скелі, і покрию тебе рукою Моєю. Доколе не пройду" З вершини гори відкривається вид, що захоплює дух, заради якого варто витратити час на сходження. Особливо красиво тут на світанку. За переказами , людині, що зійшла на гору, і зустріла там схід сонця, відпускаються всі гріхи... Потім - повернення до підніжжя гори й екскурсія по монастирю Св. Катерини, сніданок, повернення в Шарм-Ель-Шейх із заїздом у Дахаб. Тривалість екскурсії близько 15 годин, виїзд із готелю пізно ввечері. Час у дорозі на автобусі до підніжжя гори - близько 3 годин. Підйом на гору довгий, але пологий. На шляху є безліч крамничок з напоями й ослонами для відпочинку. Весь шлях з підйомом і спуском становить приблизно 8-10 кілометрів. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 45 USD дитина 7-12 років - 25 USD.

3. Кольоровий каньйон - Нувейба - Дахаб. Виїзд рано вранці із Шарм-Ель-Шейхц в Нувейбу, відвідування Кольорового каньйону, назва якого говорить саме за себе, прогулянка каньйоном серед кам'яних стін самих вигадливих форм і квітів. Повернення в Нуйвебу, обід у місцевому ресторані, відвідування дельфінарію й можливість поплавати з дельфіном. Повернення в Шарм-Ель-Шейх. Тривалість - 7-8 годин. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 60 USD дитина 7-12 років - 30 USD.

4. Національний парк Рас-Мохаммед. Виїзд рано вранці з готелю, тривалість 6-8 годин. Рас-Мохаммед - національний морський парк, що перебуває на стику Акабської й Суецької заток. Мабуть, це краще місце для підводного плавання - кристально чиста вода, багато плинів, тут представлені майже всі форми життя Червоного моря, розмаїтості мешканців коралових рифів немає межі - барракуди, скати, акули, морські коники. Крім того, Ви побачите унікальні геологічні утворення - підняті над водою коралові рифи, гранітні утворення, піщані дюни, гори з окам'янілого піску. Не менш визначну пам'ятку представляють мангрові зарості. Всесвітня слава до нього прийшла завдяки приголомшливим дослідженням Кусто, що присвятив саме цьому унікальному місцю багато років свого життя. Плаский як поверхня стола шельф закінчується обривом, що веде на 30-50 метрів до унікального коралового рифу. Зручний доступ до коралів дає перевагу Рас Мохаммеду перед Більшими кораловими рифами Австралії. Якщо Ви зануритеся у води знаменитої затоки Бажань, то, за переказами, збудуться всі Ваші самі заповітні мрії. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 35 USD дитина 7-12 років - 20 USD.

5. Екскурсія в Петрові (Йорданія). Трансфер - літаком до Акаби (45 хвилин), далі машиною до Петри (130 км). Знамените древнє місто Петра розташоване в буквальному значенні в центрі скелі. Головним входом служить глибока ущелина, що утворилася в результаті землетрусу ще в доісторичний період. Щоб потрапити в дивне місто, потрібно спочатку пішки або верхи пробратися крізь ущелину. Уявіть собі, що Ви йдете через вузький прохід, що петляє, між навислими скелями, що майже замикаються на висоті більше 90 метрів. Раптом ущелина робить вигин, і з півмороку виникає величний Рожевий палац - Эль-Хазне. Заховане у скелях місто охороняло древні торговельні шляхи, по яких колись ішли з Індії каравани із шовком і пряностями, а з Африки - зі слоновою кісткою. На митних зборах Петра швидко розбагатіла й стала втіленням вишуканої культури й величної архітектури. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 280 USD дитина 7-12 років - 270 USD.

6. Монастир Св. Георгія й джерела Мойсея. Біля міста Елів-Тур на заході Синайського півострова розташований монастир Святого великомученика Георгія Переможця, у якому перебувають його мощі. Цікаве явище природи Синаю - гарячі джерела, розташовані уздовж його західного узбережжя, недалеко від шосе Елів-Тур - Шарм-ель-Шейх. Найбільш відомі Джерела Мойсея (Уюн-Муса, 12 джерел у гаї фінікових пальм). Відповідно до біблійного переказу, коли пророк Мойсей виводив дітей Ізраїлю з полону єгипетського, то вдарив Мойсей п'ять разів об землю своїм ціпком, і в цих місцях з'явилися джерела. Тривалість екскурсії: з 07:00 до 18:00. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 45 USD дитина 7-12 років - 25 USD.

7. Дельфінарій. Відомо, що дельфіни за рівнем свого інтелекту наближаються до людини. Спілкування із цими чарівними істотами робить приємність як дорослим, так і дітям. Тривалість сеансу - 45 хвилин. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 25 USD дитина 7-12 років - 15 USD.

8. Човен із прозорим дном. Для аматорів підводного світу ця екскурсія - перший етап пізнання дивних морських глибин. Не надягаючи акваланг, кожен турист зможе помилуватися різнобарвними коралами, зграйками рибок, познайомитися з вигадливою морською флорою й фауною. Тривалість екскурсії - 1,5 години. У вартість входить обід. Орієнтовна вартість екскурсії: дорослий - 15 USD дитина 7-12 років - 10 USD. Наші рекомендації: не забудьте взяти із собою паспорт (або ксерокопію), зручний одяг і взуття, речі для купання.

Екскурсії з Хургади

1. Палац "1000 і одна ніч" - таємничий замок, розташований на окраїні Хургади, приваблює аматорів східної екзотики. Чарівні легенди тисячі й однієї ночі... Розкішні ходи фараонів і життя кочівників пустелі, весільний обряд і стародавні легенди, втілені в живі картини, горді арабські скакуни й гордовиті верблюди - все це можна побачити, відвідавши вечірнє шоу в палаці "1000 і одна ніч". Чудові ресторани, відмінні блюда східної кухні, кафе, у яких можна покурити кальян і випити запашної кави, сидячи на м'яких шкіряних подушках. Всі аромати Сходу зібрані в парфумерних магазинах, а в чорному оксамиті ювелірних крамниць мерехтять вироби із золота й дорогоцінних каменів. Вас зустрічають грізні виконавці танцю з палицями, потім Ви проходите по містку над озером, у якому плескаються крокодили. Люстри тонкої роботи висвітлюють дорогу, що веде у внутрішній двір. Величезні двері, окуті міддю велично розчиняються , і Вас оточують чарівні танцівниці, закутані в найтонший муслін. Тільки в замку "1000 і одна ніч" можна на цілий вечір стати шейхом!

2.Коралові острови. Прогулянковий катер відпливає вранці і через годину прибуває до коралових рифів. Усім видаються ласти, трубки , маски. У кришталевій товщі води можна любуватися незліченними зграйками тропічних риб: сріблясті сардінелли, тунці, макрелі, яскраво-блакитні пеламіди. Час пролітає непомітно, прямо на кораблі готується обід і після невеликого відпочинку корабель повертається до берега.

3.Поїздка в Каїр (1 або 2 дні). На комфортабельному автобусі з кондиціонером і відео за 6 годин можна доїхати в Каїр, найбільше й славнозвісне місто Африки. Програма відвідування звичайно включає знайомство з панорамою міста, відвідування Єгипетського музею, знаменитих пірамід Гізи й Великого Сфінкса, музею папірусу, парфумерної фабрики, ювелірних ринків і ярмарків виробів зі шкіри.

4. Поїздка в Луксор (1 день). Другий за значенням, після Каїра, центр паломництва іноземних туристів у Єгипті перебуває в чотирьох годинниках їзди від Хургади. У стародавності тут була столиця імперії фараонів - Фіви, де збереглися унікальні пам'ятники могутньої колись цивілізації. Відвідування цього найбільшого у світі міста-музею під відкритим небом включає знайомство з грандіозним Карнакським храмом Луксорским храмом храмом цариці Хатшепсут, єдиної жінки, що правила Єгиптом як фараон, знаменитої Доліни царів, де фіванські фараони будували в скелях свої гробниці,Долиною цариць, де ховали не тільки дружин фараонів, але й рано померлих єгипетських принців.

РОЗВАГИ Аматори дайвінгу безумовно оцінять підводний світ Червоного моря, що вважається самим багатим і барвистим у Північним півкулі. Дивна чистота й прозорість води цього внутрішнього моря Індійського океану зберігається завдяки тому, що в нього не впадає жодна ріка, яка б забруднювала його піском і мулом. Центри й школи пірнання є майже у всіх великих готелях. Для бажаючих проводиться навчання пірнанню з аквалангом по системі PADI і CMrazvl про що видається сертифікат міжнародного взірця. Для досвідчених нирців організуються багатоденні круїзи до віддалених рифів з можливістю нічних занурень. Узяти під оренду акваланг, як правило, можна навіть у готелі за наявності посвідчення дайвера. Акваскопи - спеціальні надводні судна з підводною капсулою на 10 пасажирів. Вони мають два величезних, у всю стіну, ілюмінатора, розташованих на глибині 3,5-4 метри. Під час прогулянки можна побачити знамениті коралові рифи - бірюзові, золотаві, малинові, рожеві, а також надзвичайних мешканців цих вод. Підводний човен "Синдбад" опускається на глибину 25 метрів. Крізь ілюмінатори, розташовані по обидва боки, можна насолодитися чудовим видовищем підводного світу Червоного моря. Серфінг - ще один улюблений вид відпочинку приїжджаючих у Хургаду. Місцеві пляжі - просто ідеальне місце для серфінгу: практично весь рік тут дує приємний вітер, що наганяє хвилі на берег. Центри серфінгу розташовані поблизу кращих готелів, вони прекрасно обладнані, тренери добре володіють основними іноземними мовами, будь-яке встаткування можна взяти напрокат. Джип-сафарі - це можливість промчатися по піщаних пагорбах на джипі по пустелі, зустрітися з бедуїнами, покататися на верблюді й довідатися, як добувають воду серед пісків. Це також і захід сонця серед грандіозної величі пустельних гір, трапеза при свічках, надприродна тиша пустелі, посипане зірками нічне небо. З настанням темряви відпочиваючих чекають і інші спокуси: дискотеки й казино дивне по красі світломузичне шоу фонтанів затишні ресторани й кафе, де можна покуштувати не тільки м'ясний, але й рибний шашлик, а також інші страви східної і європейської кухні. У багатьох готелях по вечорах проходять виступи танцівниць і фольклорних асамблів.


мвмв

Наш опрос
Как Вы оцениваете работу нашего сайта?
Отлично
Не помог
Реклама
 
Авторское мнение может не совпадать с мнением редакции портала
Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена