База научных работ, курсовых, рефератов! Lcbclan.ru Курсовые, рефераты, скачать реферат, лекции, дипломные работы

Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

Міністерство Освіти і Науки України

Таврійська Державна Агротехнічна Академія

Кафедра загального землеробства










Курсова робота

на тему: Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

План

Технологія вирощування цибулі ріпчастої

Підготовка ґрунту й удобрення

Вирощування цибулі з насіння

Вирощування цибулі з сіянки

Вирощування цибулі з розсади

Посів

Обробка ґрунту

Сорти й гібриди

Технологія вирощування та зберігання цибулі-сівка

Технологія вирощування цибулі ріпчастої


У виробництві розрізняють три різновиди цибулі ріпчастої: гостру, напівгостру і солодку. Усі сорти гострої цибулі більш скоростиглі. Цибулини їх щільні, добре вкриті покривними лусками, мають тривалий період спокою (краще зберігаються), характеризуються високим вмістом сухих речовин, цукру і ефірної олії. За врожайністю вони дещо поступаються напівгострим і солодким сортам. У культурі гострі сорти цибулі ріпчастої вирощують з насіння, сіянки (димки) і розсадою. Гострі сорти цибулі найпридатніші для вирощування в західних областях України.

У напівгострих сортів цибулі триваліший період вегетації і вища врожайність, ніж у гострих. Цибулини їх нещільні, за вмістом сухої речовини, цукрів і ефірної олії поступаються сортам гострої. Лежкість цибулин середня. У культурі їх вирощують переважно з насіння і розсадним способом.

До солодкої цибулі (салатної) належать сорти з високими смаковими якостями. Вони мають тривалий період вегетації і дають досить високі врожаї. Цибулини їх складаються з товстих соковитих лусок. Вміст сухої речовини, цукрів та ефірної олії незначний. Цибулини слабко і нещільно вкриті сухими лусками. Період спокою короткий, лежкість погана. Солодкі сорти цибулі краще розмножувати розсадою.

Насіння цибулі дрібне. Маса 1000 насінин – 2,8-3,7 г. Оболонка його тверда і просочена ефірною олією, тому насіння повільно бубнявіє і довго проростає (12-25 днів). Під час проростання на поверхні ґрунту з'являється сім'ядольний листок у вигляді петлі. Коренева система розвинена слабко і проникає в ґрунт на глибину до 40-50 см. Листки трубчасті.

В їжу використовують цибулини і молоді листки (перо). Щоб мати зелене перо цибулі протягом року, в зимовий період його вирощують у спорудах закритого ґрунту, в кімнатах, на вікнах методом вигонки з цибулин. Споживають цибулини у свіжому вигляді, вареними, смаженими, тушкованими, а також використовують у плодоконсервній промисловості.

Підготовка ґрунту й удобрення

Найвищі врожаї цибуля дає на перегнійно-карбонатних і чорноземних ґрунтах, а також на наносних ґрунтах у заплавах річок. У культурозміні її розміщують після огірка, помідора, ранньої картоплі і бобових культур.

Оскільки насіння цибулі дрібне і проростає довго, ґрунт до сівби старанно готують (як під коренеплоди).

З органічних добрив під цибулю вносять перегній з розрахунку 5-7 кг/м.кв.. На кислих ґрунтах під зяблеву оранку або перекопування ґрунту вносять мелене вапно з розрахунку 100-200 г/м.кв., а на солонцюватих – 100-300 г/м.кв. гіпсу.


Вирощування цибулі з насіння

Для вирощування цибулі ріпчастої з насіння дуже важливо одержати дружні сходи у ранні строки. Тому його висівають якомога раніше – на початку польових робіт. Висівати насіння цибулі можна навіть у так звані лютневі і березневі вікна, коли в окремі роки створюються сприятливі умови для підготовки ґрунту і сівби. Запізнюватися із сівбою цибулі не слід, бо верхній шар ґрунту у весняний період швидко пересихає, польова схожість насіння знижується, сходи з'являються нерівномірно, а відтак затримується дозрівання рослин і врожай цибулі значно знижується. Якщо в роки з короткочасними посухами у весняний період запізнитися з сівбою, насіння погано проростає навіть за умов зрошування. При висіванні насіння у другій половині квітня період формування врожаю припадає на більш пізній період (переважно дощовий), внаслідок чого цибулини не дозрівають і стають непридатними до зберігання.

Насіння цибулі часто висівають восени напередодні замерзання ґрунту (щоб не проросло). На таких посівах на 10-12 днів прискорюється дозрівання цибулин, підвищується врожай і поліпшується їх лежкість. На підзимових посівах можна одержати дружні сходи і високий урожай лише на легких високоокультурених ґрунтах.

Цибулю на ріпку на грядках висівають широкорядним або широкосмуговим способом. На широкорядних посівах насіння висівають під маркер або дошку прямолінійними грядками з шириною міжрядь 30-45 см, на широкосмугових – з шириною міжрядь по центру 45-60 см і смуги – 12-18 см відповідно. Глибина загортання насіння за ранньовесняної сівби – 1-2, підзимової – 0,5 – 1,0 см. У разі використання насіння першого класу норма висіву становить 0,6-0,7 г/м.кв. за широкорядної сівби і 0,8-1,0 г/м.кв. – за широкосмугової. За підзимової сівби норму висіву насіння збільшують до 1,0-1,2 г/м.кв.. Після сівби борозенки рядків загортають граблями вологим ґрунтом, а навесні ще й дещо ущільнюють. Для одержання більш ранніх і дружних сходів рядки мульчують перегноєм, торфом або поліетиленовою плівкою. При мульчуванні перегноєм і торфом треба переконатися, що вони не засмічені насінням бур'янів.

Від сівби насіння до з'явлення сходів цибулі минає 15-25 днів і більше, залежно від погодних умов. За такий період на посівах з'являються бур'яни, а на важких ґрунтах – і ґрунтова кірка. Наявність бур'янів на посівах цибулі у період з'явлення сходів знижує врожайність ріпки на 30-50% і помітно затримує її визрівання.

У разі утворення на посівах ґрунтової кірки сходи, як правило, будуть зрідженими і невирівняними, що призводить до зниження врожаю і погіршення його якості. Запобігти цьому можна розпушуванням міжрядь ще до з'явлення сходів. Для позначення рядків під час сівби до насіння цибулі додають 2-3% насіння салату або редиски, сходи яких з'являються на 6-7-й день після сівби. Після з'явлення сходів цибулі маячну культуру видаляють. У фазі 2 справжніх листків рослини проривають у рядку на відстань 4-5, а в смузі – 5-6 см. Дальший догляд за посівами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках, смугах, боротьбі з хворобами і шкідниками. У південних районах України посіви цибулі поливають 5-7 разів, у Лісостепу – 2-4, на Поліссі – 1-2 рази залежно від погодних умов року. Норма поливу – 200-400 л на 10 м.кв.. Для поливу краще використовувати воду із ставків або річок. За 20-25 днів до збирання врожаю поливи припиняють, що сприяє визріванню цибулин.

Деякі городники для прискорення визрівання цибулин за 10-12 днів до збирання виломлюють перо (коткують). Цей захід застосовують переважно в дощові роки, коли перо не вилягає, а рослини продовжують рости. Цього робити не слід, оскільки під час виломлювання пера рослини механічно пошкоджуються, внаслідок чого створюються умови для проникання в них інфекції шийкової гнилі. Цибулини з таких посівів непридатні для зберігання. Щоб прискорити визрівання цибулин, за 10-12 днів до збирання врожаю слід підрізати кореневу систему рослин лопаткою або іншим знаряддям, що припинить доступ вологи до рослин.

Збирають цибулю в суху сонячну погоду, коли починає вилягати перо, підсохла шийка і на цибулині утворилися сухі луски. Зібрані рослини складають у рядки, підсушують. За цей період пластичні речовини з листків переміщуються в цибулини і маса їх збільшується. Після просушування цибулини очищають, якщо потрібно обрізують перо або плетуть у вінки.

Вирощування цибулі з сіянки

За вирощування цибулі ріпчастої з сіянки товарні цибулини одержують на другий рік. На сіянку насіння висівають рано навесні в ті самі строки, що й на ріпку. Спосіб сівби широкосмуговий або багатострічковий. За широкосмугової сівби ширина міжрядь становить 30-45 см, ширина смуги – 5-8 або 12-18 см відповідно. За багатострічкової сівби відстань між стрічками – 30-45 см; у стрічці розміщують 6-8 рядків і більше з відстанню між ними 7-15 см. Норма висіву насіння залежить від способу сівби: при широкосмуговому – 5-7, а багато-стрічковому – 7-9 г/ м.кв.. Глибина висівання 1,5-2 см. Відразу після сівби ґрунт ущільнюють. У роки з посушливою весною глибину сівби збільшують до 2 -2,5 см. При цьому відразу після ущільнення верхній шар ґрунту розпушують граблями на 1-1,5 см. Це сприяє кращому збереженню вологи в зоні розміщення насіння.

Догляд за посівами цибулі на сіянку такий самий, як і на ріпку. У період догляду велику увагу приділяють густоті рослин. На 1 м.кв. грядки їх має бути 400-700 шт. (залежно від способу сівби). За меншої густоти більше утворюється вибірку, а за більшої – сіянка буде дуже дрібною. У південних районах посіви 2–3 рази поливають, останній раз не пізніше, як за 20-25 днів до збирання сіянки.

Збирають сіянку на початку вилягання пера, а в дощові роки – коли цибулини досягнуть 10-15 мм у діаметрі. Рослини, вибрані в сонячну погоду, просушують на грядках, а в похмуру або дощову – під накриттям. У цей період пластичні речовини з листків переходять у цибулини, і вони досягають відповідних розмірів. Запізнюватись із збиранням сіянки не можна, оскільки перо швидко відмирає і це утруднює вибирання цибулин. Після просушування на цибулинах зрізують корінці і сухе перо. Перед закладанням на зберігання сіянку сортують за розміром: малогніздних сортів на дві фракції (перша 1,0-1,4 см, друга – 1,5-2,2 см), багатогніздних – на три (перша – 1,5-2,2 см, друга – 2,3-3, третя – 1-1,4 см).

Цибулини малогніздних сортів діаметром 2,3-3 см і багатогніздних діаметром 3,1-3,5 см відносять до вибірку, а ще більших розмірів – до ріпки.

Після сортування сіянку протягом 2-3 тижнів добре просушують на сонці або під навісом. Після цього цибулини шаром 20-30 см розсипають на горищі, краще поблизу димаря. З настанням приморозків сіянку вкривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання сіянки – мінус 1 – плюс 3°С. Замерзлі цибулини не можна чіпати до того часу, доки вони не розмерзнуться. Після розмерзання цибулин і підвищення температури повітря на горищі до 3-5°С сіянку переносять у приміщення і зберігають при температурі 20-25°С. Цибулю сіянку можна зберігати протягом зимового періоду при температурі повітря 20-22°С. Однак за таких умов значна частина цибулин, особливо дрібних, висихає.

За 20-30 днів до висаджування сіянку перебирають. При цьому видаляють загнилі, м'які і висохлі цибулини. Щоб запобігти пошкодженню рослин пероноспорозом, за 12-15 днів до висаджування сіянку прогрівають протягом 8 год. при температурі 40-42°С, а від шийкової гнилі – при 43°С. Якщо городник придбав сіянку навесні і не знає, як вона зберігалася, то перед висаджуванням протягом 15-20 днів її слід прогріти при температурі 24-30°С (це значно зменшить стрілкування рослин). Проти шийкової гнилі і ґрунтових шкідників сіянку протруюють препаратом ТМТД (6 – 8 г/кг). Щоб прискорити проростання сіянки, за 1-2 дні перед сівбою цибулини зволожують і накривають мішковиною.

На грядки сіянку висаджують через 10-20 днів після сівби цибулі насінням, тобто в районах Прикарпаття і Полісся – у другій половині, а в південних районах – у першій половині квітня. Висаджувати починають з дрібної фракції, оскільки ці цибулини після проростання найстійкіші до стрілкування. За більш ранніх строків висаджування цибулини проростають при нижчих температурах, що стимулює диференціацію бруньок і збільшує стрілкування рослин. Запізнюватись із висаджуванням сіянки не можна, оскільки цибулини погано укорінюються і продуктивність рослин знижується.

Цибулини висаджують у добре розпушений ґрунт широкорядним способом. Ширина міжрядь 30-45 см, у рядку їх висаджують на відстані 4-6 см. Деякі городники практикують стрічковий спосіб висаджування. При цьому ширина між стрічками 30-45 см, у стрічці розміщують 5-9 рядків з шириною між ними 15-20 см. У рядку цибулини висаджують на відстані 6-8 см одна від одної. На 1 м.кв. грядки висаджують 200-400 г і більше цибулин сіянки залежно від її розміру.

Перед висаджуванням сіянки на грядках нарізують борозенки глибиною 3-5 см. Глибина залежить від розміру цибулин і погодних умов року (у вологі роки борозенки мілкіші, в засушливі – глибші). Висаджують цибулини в борозенки денцем донизу і загортають вологим ґрунтом. Вдавлювати цибулини у ґрунт і ущільнювати його зверху не рекомендується, щоб не травмувати денця і зачатків корінців, які на ньому утворилися.

Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках. Якщо з'являються квітконосні стрілки, їх виломлюють біля основи. Дальший догляд такий самий, як і цибулі з насіння.

Вирощування цибулі з розсади

Розсаду цибулі висаджують на грядки у 55-60-денному віці в ті самі строки, що й сіянку. Відразу після вибирання розсади з парника, ящичка чи теплиці укорочують її листки на 1/3-1/2 довжини, щоб зменшити площу випаровування рослин (у сонячну погоду більше, в похмуру – менше), і корінці (залишають довжиною 5-6 см), щоб не загинались під час висаджування. Кореневу систему і цибулини вмочують у сметаноподібний розчин ґрунту (глини) з коров'яком, до якого додають препарат ТМТД (на 10 л 100-150 г) або інші пестициди. Це запобігає швидкому висиханню корінців і пошкодженню рослини цибулевою мухою.

Розсаду цибулі найдоцільніше висаджувати стрічковим способом з одночасними поливами. Ширина міжрядь між стрічками 30-45 см, у стрічці 2-4 рядки з відстанню між ними 15-20 см. У рядку рослини розміщують на відстані 6-8 см. У сонячну погоду розсаду слід висаджувати у другій половині дня або у вечірні години. Після поливання зволожений ґрунт біля рослин на 0,5-1,0 см засипають сухою землею. Це запобігає утворенню ґрунтової кірки і сприяє швидкому приживанню рослин. Глибина висаджування розсади – до місця розгалуження листків.

Після висаджування розсади ґрунт у міжряддях ущільнюється, тому наступного дня його слід розпушити. На 5-6-й день після висаджування у місцях випадання рослин підсаджують нові. Дальший догляд за рослинами такий самий, як і цибулі з насіння. Урожайність цибулі за умов належного догляду становить 6-8 кг/м.кв.. Цибулини добре визрівають і мають високу якість.

Дозрілі і висушені цибулини зберігають переважно у коморах, на горищах, верандах, утеплених балконах. З похолоданням її накривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання +1...-3°С, відносна вологість повітря – 75-85%.

Добре зберігається цибуля також у вінках або у невеличких сітчастих чи капронових мішечках (краще в темному місці), які підвішують на верандах, утеплених балконах, коморах і навіть на кухнях. Ні в якому разі не можна закладати на зберігання недозрілі цибулини з товстою і невисушеною шийкою. Такі цибулини швидко загнивають і стають джерелом інфекції.

Посів

Для одержання за один рік товарної цибулини від сівби насіння до збирання врожаю потрібно від 105 до 130 теплих доби. Отже, висівають насіння цибулі ріпчастої в самі ранні весняні строки, як тільки зійде сніг і дозріє ґрунт для обробки. У цей час у ґрунті є максимальні запаси вологи. Строки сівби цибулі зазвичай збігаються з сівбою ранніх ярових зернових. У північних і західних районах України посів здійснюють наприкінці березня-початку квітня, в лісостепу – у першій та другій декадах квітня, в південних районах – у другій та третій декадах березня. У Криму насіння цибулі висівають в середині березня по мерзлоталому ґрунті, щоб забезпечити рівномірну глибину закладення.

Площа живлення рослин відіграє істотну роль в отриманні стабільно високих і доброякісних урожаїв цибулі ріпчастої. Її розміри впливають не тільки на врожай, а й на терміни дозрівання цибулин. При меншій площі харчування він визріває раніше, але крупності і маса товарних цибулин знижується. Конкретним втіленням площі живлення на практиці є способи сівби та схеми розміщення рослин.

В даний час існують наступні способи сівби та схеми розміщення рослин при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння: широкорядних звичайний та узкополосний з міжряддями 45, 60 см і 45, 60, 70 см з шириною смуги від 6 до 24 см; стрічковий трьохрядну вузькополосну за схемою розміщення 40 + 40 + 60 см з шириною смуги 6-8 см.

Для одержання високого врожаю цибулі ріпчастої велике значення має норма висіву насіння. При сприятливих погодних умовах, гарною осінньої і передпосівної обробки грунту необхідно висівати насіння першої та другої категорії (схожість не менше 75%) при широкорядних звичайних сівах 6-8 г/10 м2, а при широкорядних і стрічкових вузькополосних – 9-10 г / 10 м2. У Криму норму висіву при такому сівбі збільшують до 14 г на 10 м2. Якщо насіння мають знижену схожість, норму висіву відповідно збільшують.

Для отримання 800 рослин на 10 м2 теоретично достатньо висівати близько 3 г на 10 м2. Однак, щоб отримати нормальну густоту рослин при існуючому рівні технології та якість насіння, висівають в 2-3 рази більше насіння, ніж має бути на цій площі сівби. Деякі Овочівники-аматори до насіння цибулі при висів додають насіння редису, що сходить раніше і утворюють ряди, що дає можливість раніше обробляти міжрядь.

У підвищенні продуктивності цибулі ріпчастої визначальне значення при всіх схемах розміщення має густота рослин. Високу товарність і якість цибулин забезпечують за рахунок оптимальної густоти для гострих сортів – 700-800 рослин на 10 м2, а напівгострих – 900-1000 штук на 10 м2.

Глибина закладення насіння також має суттєве значення в забезпеченні продуктивних посівів. У цибулі ріпчастої вона дрібна, а сходи ніжні. Тому на легких грунтах насіння латають на глибину 2,3-3см, а на зв'язних важких – на 1-1,5 см. Цибулини формується краще, якщо її шийка знаходиться на поверхні грунту.

Овочівники-аматори дотримуються наступну техніку сівби: насіння висівають рівномірно по довжині ряду, злегка засипають грунтом і ущільнюють тильній стороною грабель або планкою. Завдяки ущільненню до насіння з нижніх шарів грунту підтягується волога, що прискорює їх проростання. Після ущільнення ряди мульчують (покривають) сухим торфом або тирсою шаром 1,5-2 см. мульчі затримує вологу в рядах, перешкоджає утворенню грунтової корки, покращує умови для більш швидкого проростання насіння і появи сходів. Якщо земля суха, то ряди поливають і в зволоженню грунт висівають насіння, а потім мульчують, але ущільнення не проводять.

Насіння проростають повільно. Для прискорення появи сходів Міжряддя посипають тонким шаром торфу. Покриття посівів цибулі світлопроникною плівкою за короткий термін прогріває грунт і прискорює появу сходів і зростання листя.

При великих обсягах виробництва цибулі використовують овочеву сівалку СВ-4, 2 з дисковими сошників для вузькополосної сівби, а також анкерні сошників, обладнані для цих цілей. В окремих господарствах ще застосовують старі овочеві сівалки скону-4, 2 та СОН-2, 8 з сошників типу Ф-Вим-8, а також свекловичного ССТ-12А. При роботі з останньою насіння цибулі змішують з гранульованим добривами в співвідношенні 1:2. На 1 кг насіння беруть 2 кг азотних або фосфорних добрив. Дев’ятирядна схема розміщення рослин цибулі здійснюється вдосконаленій на базі СВ-4, 2 та СУПН-8 сівалкою СОМС-5, 4 конструкції Придністровського інституту сільського господарства Молдови.

Для вузькополосної сівби використовують сошників від зернової вузькорядної сівалки СЗУ-3, 6, конструкція розподілювача насіння яких змінена. З сошників на місце двоканальний горловини ставлять штифтові розподільник, що представляє металеву коробку 100x80x30 мм; в ньому на пластині в шаховому порядку розташовуються штифти діаметром 1,5-2 мм і довжиною 50-60 мм. Для зарівнювання бороздок після проходу сівалка скону-4, 2 обладнується шлейфами-заделивателямі насіння.

Інший варіант. Сівбу вузькополосним способом проводять переобладнаних сошників сівалки СУБ-48. У сошників замість розсікачем кріпиться сім’ярозподільна коробка з штифти, ущільнювач насіннєвого ложа і загортачі. Для вузькополосного способу сівби можуть бути використані також сошників інших конструкцій.

Слідом за сівбою поле прикочують легкими гладкими або кільчасто-шпоровими катками ЗККШ-6 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6л, що забезпечує вирівнювання та ущільнення грунту для кращої забезпеченості насіння вологою. Крім того, посіви цибулі корисно відразу мульчувати (на малих ділянках) перегною, тирсою або торфом шаром 1-1,5 см, що запобігає появі грунтової кірки і підвищує польову схожість насіння.

Обробка грунту


Система обробки грунту складається з основної, передпосівної і міжрядної. Вона залежить від грунтово-кліматичної зони, способу вирощування (насінням, сівком, розсадою), організаційно-господарського устрою виробника, системи боротьби з бур'янами, вирощування на рівній або профільований поверхні.

Основна обробка грунту


Найважливішою умовою для забезпечення доброякісного сівби, одержання високого врожаю гарної якості є рання зяблева глибока оранка і осіння напівпарова обробка грунту. У спеціалізованих державних і фермерських господарствах передбачають проведення лущення жнива, планування ділянки, внесення основних добрив, 2-3 суцільних культивації грунту, вологозарядкових поливів та інших робіт.

На присадибних та дачних ділянках грунт під урожай майбутнього року починають обробляти в серпні-вересні. Спочатку збирають рослинні залишки попередника, рихлять грунт на глибину 6-8 см для провокування сходів бур'янів, вносять добрива і глибоко (на 25-27 см) перекопують. Після рясного дощу або поливу грунт вирівнюють граблями і якщо осінь суха, кілька разів поливають, щоб проросло насіння бур'янів. Потім їх періодично знищують глибоким мотиженням, культивацією, грунт при цьому вирівнюють.

У нечорноземній зоні Російської Федерації, поліських районах України на перезволоження важких і опідзолені суглинках Овочівники цибуля ріпчаста вирощують на грядках, які також готують з осені. Висоту пасма доводять до 20-40 см, а ширину – до 80-100 см. Навесні пасма швидше звільняються від снігу, краще прогріваються, на них можна раніше почати роботи. Їх не перекопують. У гряді краще складаються сприятливі водний та харчової режими. За нею легше доглядати.

При вирощуванні цибулі на профільований поверхні у фермерських господарствах пасма нарізають грядоділителем ГС-1, 4 в агрегаті з трактором МТЗ-80 і ЮМЗ-6 або УГН-4К з трактором ДТ-75. Можливо вирощування цибулі і на гребені, які формують культиватором-гребнеутворювачем КГФ-2

Сорти й гібриди


Одним з основних умов підвищення врожаю цибулі ріпчастої є використання при його вирощуванні найбільш продуктивних і цінних за якістю сортів. У СНД районований близько 70, а в Україні – 28 сортів та гібридів цибулі ріпчастої.

М.В. Алексєєва (1960) запропонувала класифікацію цибулі ріпчастої, за якою до складу виду входять чотири різновиди: південна, Середньоруської, північна і шалот. Всередині південній та Середньоруської виділені середньоазіатського і кавказька, українська та Середньоруської підгрупи.

В основу класифікації сортів цибулі ріпчастої, запропонованої Ф.А. Ткаченко (1967), покладений комплекс морфологічних, біологічних і господарських ознак, за якими вони поділяються на гострі, півострів, солодкі і шалот. Класифікація дає характеристику сортового складу цибулі ріпчастої України, але вона, природно, не охоплює світової сортимент в еколого-географічному плані з урахуванням численних ознак. До гострого цибулі відносять більш скоростиглі і менш урожайні сорту. Цибулини цих Сортів мають тривалий період спокою, лежкі, відрізняються високим вмістом сухої речовини, цукрів і ефірного масла.

Поріг відчуття запаху гострого цибулі відповідає концентрації соку у воді 5 мг / л та утримання 0,16% піровиноградної кислоти в цибульному соку. Цибулини гострих сортів покриті декількома щільними сухими зовнішніми луски. Це робить їх придатними для механізованого прибирання.

Напівгострі сорти цибулі мають більш тривалий вегетаційний період і вище урожай. Цибулини їх менш щільні, з товстими і середніми соковитими луски. На них утворюється мало зовнішніх сухих луски. За хімічним складом напівгострих сорти поступаються гострим. Період спокою порівняно короткий. Лежкість середня. Цибулю-ріпку отримують в основному з насіння в один рік. Сорти цієї групи середньо-та пізньостиглі із середньощільними соковитими цибулинах, мають слабко-прилеглу суху зовнішню луску. При механізованої збирання та післязбиральної обробки цибулини легко оголюються і травмуються. Незалежно від виду прибирання, ручної або механізованої, цибулини напівгострих сортів характеризуються слабкою лежкістю і транспортабельність. Вони призначені, головним чином, для споживання в свіжому вигляді та переробки на заводах харчової промисловості в першій половині осінньо-зимового періоду. До солодкої цибулі відносять сорти з високими смаковими якостями. Вони мають найбільший вегетаційний період і високий врожай. Цибулини їх складаються з товстих внутрішніх соковитих луски (близько 3-5 мм), сухими зовнішніми луски вкриті НЕ щільно. Період спокою дуже короткий, лежкість погана. Поріг відчуття запаху солодкого лука відповідає концентрації соку у воді 20 мг / л та утримання 0,04% піровиноградної кислоти в цибульному соці. Солодкі сорти вирощують переважно на півдні. В Україні та північній частині Росії вони вирощуються менше, так як для отримання товарної цибулини потрібно 140-160 теплих доби. Крім того, цибулини солодких сортів дуже важко збирати й обробляти механізовані.

В Україні районовані наступні сорти цибулі ріпчастої: гострі ранньостиглі – Рубін; середньостиглі – Буран, Глобус, Грандіна, Золотистий, Ткаченковський, Харківський 62; середньопізні – Сквирський, Стригуновський носівський-напівгострий, середньоранні – Алмадон, халцедон; середньостиглі – Веселка, Донецький золотистий, Луганський; середньопізні – Черняковський. Крім того, в національний реєстр сортів України включені гібриди F1 далекого зарубіжжя, середньостиглі, універсального призначення: Банки, Дайтона, Каліпсо, копра, Марбелла, Опорто, Сонеста, Марс та ін.

У Держреєстр Російської Федерації включені наступні сорти цибулі ріпчастої: гострі, ранньостиглі – Апогей, Безсонівський місний, Воронезький 86, F1 Золотистий Семко, Золотнічок, Пензенський, Погарський місний покращений, Стрігуновський місний, Шелдаісський, Штуттгартер Різен, Юконт; середньоранні – Бородковський; середньостиглі – Алеко, Арзамасський місний, Данилівський 301, Молдавський, Спаський місний покращений, халцедон, Ельдорадо; півострів, ранньостиглі – Каратальський, Касатік, Мячніковський 300, однолітні сибірський, однолітні Хавський 74, F1 Ранній рожевий, Елла; середньоранні – Волгоградець, F1 Дайтона; середньостиглі – Азелрос, Краснодарський Г 35, Одінцовець, Стимул; середньопізні Кабан, Луганський; солодкі – Іспанська 313.

Розміщення на ділянці


Цибуля ріпчаста розміщують на освітлених і добре дренованих, провітрюваних ділянках, де вносилися великі кількості органічних добрив. При розміщенні на сонячних і прогріваємо ділянках він набуває тонкий солодкуватий смак. У тіні, на важких, тим більше кислих грунтах, цибуля гірше дозріває, утворює стрілку і піддається різним гнильним захворюванням. Лук с заплавних земель погано зберігається. Погано росте він і на ділянках з вологим кліматом, розташованих більш високо над рівнем моря, там луковиці погано дозрівають. Не слід розміщувати його на крутих і змиті схилах, а також на перезволоження і засолених грунтах. Обирають ділянки щодо чисті від бур'янів.

У спеціалізованих державних чи фермерських господарствах посіви цибулі розміщують на зрошуваних родючих, окультурені грунтах в овочевих, овочекормових і польових сівозмінах з поверненням на колишнє місце не раніше ніж через 3-5 років. Кращими попередниками є пшениця озима, що йде по добривами органічними добривами чорному пару або пару, зайнятого злакової-бобовими сумішами та іншими видами рослин, а також багаторічні трави та сидерати. Добрими попередниками можуть бути ті види рослин, які очищають поля від бур'янів і рано звільняють ділянки. Такими видами рослин, поряд із зазначеними, будуть гарбузові – огірок, кабачок, гарбуз, а також горох овочевий, томат ранній, капуста рання і кольорова, картопля рання, зеленню, кукурудза цукрова, яка забирається рано. Поля від цих попередників звільняють рано, що дозволяє видаляти бур'яни і обробляти грунт під цибуля завчасно і високоякісно, тобто з осені вести напівпарову обробку грунту. Посіви його не рекомендується розміщувати після картоплі пізнього, капусти білокачанної пізньому, поруч з насінників та іншими видами лука. При цьому посіви для отримання сівка, ріпки і насіння розміщують окремо, дотримуючись просторову ізоляцію не менше 1000 м.

За даними Донецької дослідної станції ІОБ УААН, на посівах цибулі, розміщених після пшениці озимої і картоплі раннього, кількість бур'янів становило 119-142, а після томата пізнього – 542-587 шт./м2.

Цибулю ріпчасту на городі можна висаджувати сівком в міжряддях томата, картоплі та інших видів рослин. Запах його відлякує деяких шкідників і тим самим допомагає в захисті рослин. Поруч з цибулею висівають моркву, оскільки цибуля морква захищає від мухи морквяний, а морква відлякує муху цибулевий.

Не можна вирощувати цибуля ріпчаста на одному місці кілька років поспіль, так як в грунті може накопичуватися інфекція – нематода стебловими і збудників гнилі білою.


Технологія вирощування та зберігання цибулі-сівка


Технологія вирощування сівка заснована на здатності рослин цибулі ріпчастої при обмеження або припинення надходження поживних речовин і води із грунту переходити до формування цибулини, а потім в стан спокою незалежно від віку. Практично цих умов досягають навмисно загущення посівом і збиранням ще вегетуючих рослин з наступним їх дозріванням. При цьому відбувається відтік пластичних речовин з листя в основу помилкового стебла, де формується невелика цибулина – сівок.

Основна і Передпосівна обробка грунту аналогічна технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння. У сівозміні, або плодозміні, органічні добрива від 30 до 60 т / га, або 30-60 кг / 10 м2, вносять під передує рослина, а при осінньої основного обробітку грунту – фосфорно-калійні добрива з розрахунку 35-55 і 40 -- 60 кг / га д.р. При весняному обробітку грунту в Поліссі вносять азотні добрива з розрахунку 60-80 кг / га д.р. Однак у лісостепу основні добрива в повних дозах вносять при осінньої основного обробітку грунту. Гербіциди вносять навесні ті ж.

Календарні строки сівби насіння в Лісостепу України припадають на перший-другий декади квітня, в степу – на третю декаду березня, а в Поліссі, центральних районах Нечорнозем’я – в кінці квітня. Овочівники-аматори для вирощування цибулі-сівка виготовляють невисокі пасма. На них нарізують неглибокі борозенки на такій відстані одна від одної, щоб між ними могла поміститися мотига при догляді за рослинами. У даному випадку посів проводять вузькорядним способом через 10-15 см, у ряду насіння розміщують на відстані 0,5-1 см. висівають намочені або пророщені насіння – низькі температури вони добре переносять. Сходи при цьому з'являються на шості-сьомі добу після сівби.

На рівній поверхні застосовують широкорядних вузькополосний спосіб сівби з міжряддями 45 см і смугою 6-8 см, а також стрічковий дво- та багаторядний способи сівби за схемою розміщення рослин 20 50 см, 5 +5 +5 +5 +50 см, 15 + 15 15 15 15 70 см. Кількість рядів у стрічці визначають при механізованої сівбі шириною захвату сівалки. При механізованої сівбі широко використовують стрічковий трьохрядну вузькополосний спосіб сівби за схемою 40 +40 +60 см і шириною смуги 6-7 см. Багаторядні загущення схеми розміщення рослин дозволяють повніше використовувати біологічний потенціал рослин, значно підвищити врожай і вихід стандартного сівка. Такі посіви вдаються лише на добре оброблених, чистих від бур'янів ділянках.

Норма висіву сухого насіння цибулі 1 і 2-ї категорій зі схожістю 75% і вище на родючих, зрошуваних землях, при стрічкових багаторядних способах сівби коливається від 80 до 90 кг / га. Така кількість насіння забезпечує високу (20,5 т / га) врожайність сівка гарної якості (вихід стандартних луковічек досягає 87%). У посушливих районах, при нестачі гумусу в грунті і в місцях, де немає зрошення, норма висіву повинна бути в межах 50-60 кг / га. Посіви цибулі-сівка НЕ проріджують механічно і не проривають.

Глибина закладення насіння 1,0-1,5 см, в посушливу весну -2,5-3 см. Вона залежить також від стану грунту. На недостатньо добре обробленої грунті насіння висівають глибше. На грядках нарізають борозенки глибиною 3 см, а насіння цибулі латають на 1,5 см. Поверхня пасма після сівби злегка прикатують легким катком, а потім мульчують перегною або сипучих торфом шаром 1,5 см, щоб вона не пересихає.

У спеціалізованих лукосіючих господарствах насіння висівають овочевими сівалки СВ-4, 2 та скону-4, 2. На стрічковий багаторядний спосіб сівби сівалку скону-4, 2 переобладнують, встановлюючи додатково 22 висівали апарата, піднімаючи насінні ящики на 0,4-0,5 м щодо її рами, виготовляючи та навішуючи брус шести посівних секцій, що копіюють рельєф (катки спереду і ззаду сошників). На гряділях секцій ешелонування розміщують по п'ять сошників анкерного типу: до тубе діаметром 1 дюйм спереду внизу приварюється сегмент дугою назовні так, щоб сошників НЕ забивали грунтом при глибині закладення насіння до 5 см. Регулюють глибину закладення з сошників індивідуально, прикатування здійснюють в зоні висівають стрічок, при швидкості руху до 6 км / ч.

Подальший догляд за посівами включає мульчування, досходове і післясходове броньовані, поливи, культивації міжрядь, прополки, захист від шкідників і хвороб.

За вегетаційний період цибулі-сівка проводять 3-4 міжрядний обробки на невелику (4 – 5 см) глибину, щоб уникнути значних ушкоджень кореневої системи, для створення пухкому мульчуючого шару, захищають від випаровування вологи, щоб не допускати вивертання і нових проростання насіння бур'янів. Розпушування міжрядь широких при стрічкових і широкорядних посівах починають, коли рослини утворюють перший справжній лист. Перше рихлення і підрізання бур'янів проводять культиватором КРО-4, 2 з трактором ЮМЗ-6 або МТЗ-80 на малій швидкості (до 4 км / год), стежачи за тим, щоб рослини цибулі не були окучені і присипають грунтом. У секції культиватора встановлюють тільки пари плоскоріжучих односторонніх лап. Обробка стрілчастими лапами полегшує проростання насіння бур'янів з інших шарів. Однак, крім розпушування, при цьому відбувається відкидання грунту. Наступні розпушування проводять після поливів цибулі. цибуля ріпчастий сіянка розсада удобрення

При вирощуванні цибулі-сівка головне звертають увагу не тільки на захист посівів від бур'янів, але й на забезпечення рослин необхідною кількістю вологи в першій половині вегетаційного періоду, не допускаючи зниження її нижче 75% НВ у шарі грунту 0-40 см. При нестачі її утворюються дуже дрібні цибулини, тому в лісостепу і степу України рослини два-три рази поливають: перший – у фазі двох справжніх листків нормою 300 м3/га, або 300 л/10м2, другий і наступний – через 8-10 діб нормою 400 м3 / га. За 3-4 тижні до збирання врожаю (з початком освіти цибулин) поливи припиняють.

Ознакою дозрівання цибулі-сівка є початок пожовтіння, усихання і вилягання (50-60%) листя, коли цибулини досягнуто стандартних розмірів у 80% рослин і більше. Рослини цибулі, підкопати та висмикнути із грунту у фазі 3-4 справжніх листків (вік 50-60 діб), мають здатність продовжувати формувати цибулину протягом трьох тижнів при сонячної сухої погоди. Ця здатність до післязбиральної дозарюванню є цінною властивістю цибулі. Найбільш повно воно проявляється у гострих сортів цибулі.

У господарствах з невеликим обсягом виробництва сівка збирання врожаю здійснюють підкопуються скобою СНУ-ЗС або лукопіднімачем ЛНШ-1, 2на самохідних шасі. Потім його вручну висмикують з грунту і дозарівають. При великих обсягах виробництва цибуля-сівок прибирають копачів ЛКГ-1, 4ілі ЛКП-1, 8. Ними проводять підкопування з одночасним валкуванням цибулі-сівка в поле. Копачів для цих цілей переобладнують: зменшують сепаруючи щілини між трости грохоти і прутки елеватора до 6-10 мм, встановлюють герметизуючи фартухи між грохот, комковдовлювачами і поздовжнім елеваторів, вплітати герметизуючи полотно в прутки поперечного елеватора. Для підкопування на всю ширину переднього грохоти встановлюють Леміш однакової висоти.

Після дозарювання і просушки в полі цибуля-сівок доставляють самоскидними транспортними засобами розсипом і бортовими автомобілями в мішках або сітка, потім досушує під навісом з використанням воздухопідігрівачів ВПТ-400, ВПТ-600, електрокалориферів та інших теплових установок, що дозволяють сушити севок при активному вентилювання підігрітим повітрям. Цибулини повинні мати тонку суху шийку і бути вкриті сухими блискучими луски.

Після досушки цибулини цибулі-сівка очищують від грунтових і рослинних домішок, а також від листя на пункті післязбиральної обробки, який складається з таких машин, що випускаються промисловістю: прийомного бункера ПБ-2 з рухомим дном; грохотного цибульного очисника ОГЛ, що відокремлює ворох від домішок; лукоотміночной машини ЛПС-6; сортування цибулі СЛС-7. Усі машини пов'язують між собою транспортера системи СТХ-30. На пункті цибулю-сівок очищується і сортується на групи. З 1 м3 сирого лука-сівка після видалення листя отримують чистого 0,7 м3. Маса 1 м3 сухого цибулі-сівка – 580-600 кг.

За розміром цибуля-сівок малогніздних сортів ділять на три групи (по найбільшому поперечному діаметру згідно ОСТ 46-38-75): перша – 10-15 мм, другого – 15,1- 22 мм, третю (вибірок) – 22,1-40 мм; середньо-і багатозачаткових сортів – на чотири групи: перша – розміром 15,1-22 мм (для сортів з цибулин кубастої форми – 15,0-25 мм), другу – 22,1; 30 мм (для кубастої форми – 25,1-30 мм), третє – 10,0-15 мм, четверту (вибірок) – 30,1-40 мм. Всі цибулини, діаметр яких не перевищує 10 мм, придатні для посадки під зиму. Більш великі зберігаються до весни.

Перед закладанням на зимове зберігання для запобігання захворювання пероноспорозом і гниллю шийковою, а також для зменшення стрілкування рослин цибуля-сівок прогрівають перший тиждень при температурі +20... +25 ° С, другий – при 30 ° С, третя – при +35 ° С, а потім протягом 8 – 12 годин – при температурі +40... +42 ° С.

Найкращим способом зберігання сівка другий і третій (для малогніздних сортів) групи є теплий. Температура повітря в опалювальному приміщенні протягом всієї зими постійно підтримується на рівні +18... +20 ° С, а відносна вологість повітря – 50-70%. Цибуля-сівок завантажують в. сховища на решітчасті стелажі шаром 25-30 см або в рейкові ящики місткістю 8-12 кг, які встановлюють штабелями і ретельно просушують при температурі +25... +35 ° С та вологості повітря 60-70% протягом 15-20 діб. Після того як сівок просохне і почне "сурмити" при ворошінні, температуру підтримують в межах +18... +20 ° С і вологість – 60-70% до висадки.

До настання стійких морозів при холодно-теплом способі зберігання підтримують температуру + 18... +20 ° С, при зниженні зовнішнього повітря до -10 ° С температуру в сховище знижують до -1...- 3 "С і. витримують до весняного потепління. З настанням постійних весняних відлиг температуру в сховище підвищують до +30... +35 ° С і витримують її протягом 4-5 діб, поки відпотівший сівок не висохне. Потім температуру знижують до +18... +20 ° С і витримують її при відносній вологості повітря 60-70% до висадки сівка. Зберігання холодно-теплим способом вимагає дотримання вищевказаного температурного режиму протягом усього періоду зберігання.

Дрібний сівок (7-12 мм у діаметрі) зберігають тільки холодним способом в неопалюваних приміщеннях при значних коливаннях температури (від 0 ° до +5... +8 ° С) і відносній вологості повітря 80-85%. Якщо зберігати такий сівок по-іншому, він сильно усихає і дає низький врожай цибулі-ріпки. При наявності в господарстві холодильника сівок зберігають при постійній температурі – 1...- 3 ° С і вологості 90-95%: Втрати при такому зберіганні будуть мінімальними. Перед висадкою сівок прогрівають протягом двох-трьох діб при температурі +28... +30 ° С або протягом 8 год при +40... +42 ° С. Термічна обробка сприяє зменшенню стрілкування рослин, а також захворювань цибулин. Після цього сівок перебирають, видаляючи залишки сухих листя, хворі та сухі цибулини.

 


мвмв

Наш опрос
Как Вы оцениваете работу нашего сайта?
Отлично
Не помог
Реклама
 
Авторское мнение может не совпадать с мнением редакции портала
Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена