Соціологія та аналіз ціннісного світу молоді

Соціологія та аналіз ціннісного світу молоді

Вступ

Проблематика дослідження цінностей набула значного поширення у соціологічній науці. У зв’язку з динамічністю суспільного розвитку та зміною ідеологічних засад функціонування пострадянських суспільств зростає актуальність вивчення ціннісних орієнтацій та життєвих пози цій молодих поколінь українців. Адже саме вони у недалекому майбутньому відповідатимуть за відтворення не лише населення нашої країни, а й того культурного контексту, в якому відбуватиметься життєдіяльність наших нащадків, створюватимуться умови для гармонійного існування у межах сім’ї, інших соціальних інститутів, суспільства в цілому. У зв’язку з цим постають важливі завдання науково виваженого аналізу структури життєвих цінностей та пріоритетів сучасних молодих людей, експертизи відповідності існуючого стану речей у цій сфері тим завданням, що вже сьогодні постають перед наймолодшими з соціально активних членів суспільства, а також вивчення можливостей впливу на формування ціннісних ієрархій громадян України з метою оптимізації вказаної відповідності.

Результати моніторингових опитувань молоді, що проводяться УІСД на регулярній основі, дозволяють визначити загальну структуру ціннісного світу сучасної української молоді та тенденцій її розвитку в сучасних умовах, пріоритети молодих людей стосовно ціннісних орієнтацій та їх ієрархізацію. Крім того, змістовна інформація щодо ціннісного світу молоді отримана в межах проекту «Ціннісні орієнтації населення» (1999 р.).

Період трансформації характеризується зміною ціннісних орієнтацій, їх нестабільністю та певною амбівалентністю. Ціннісні орієнтації молоді певною мірою залежать від сформованих ідеологічних стереотипів та від структури цінностей старшого покоління. Але визначальними у формуванні нової ціннісно-нормативної системи у нестабільному суспільстві виступають особливості індивідуальної свідомості громадян, індивідуальні ціннісні орієнтації, які визначаються тому числі й соціальним самопочуттям та загальним психічним здоров’ям.

1 Основні цінності життя молоді

Важливим показником процесу трансформаційних змін, які відбуваються в Україні, є рейтинг життєвих орієнтацій молоді. Можна вважати закономірним, що серед життєвих цінностей молоді сучасної України перше місце посідає сім’я. Це й справді найважливіша проблема молодіжної когорти населення, саме вирішення її є стрижневим завданням цього періоду людського життя. Наступними, як видно із результатів опитування, які визнані як такі, що є цінними, йдуть проблеми, котрі характеризують сферу дозвілля (друзі, вільний час, хобі тощо), що теж зрозуміло і закономірно для молоді. Щодо таких цінностей молодих громадян України, як робота, успіх у суспільстві, заснування власної справи, тобто всього того, що є чи не найважливішою проблемою самовизначення людини, то, як свідчать результати опитування, вони займають не найперші місця. На останньому місці серед життєвих цінностей, згідно з результатами цього опитування, стоїть політика. Це наводить на думку, що саме в цій царині суспільного життя сьогодні потрібні нові, свіжі підходи, подолання багатьох стереотипів, якими «незаражена» молодь.

Доречно розглянути рейтинг основних цінностей життя молоді у порівнянні з усім населенням та з його попередніми результатами. Сім’я, оточення друзів та робота були й залишаються найважливішими складовими життя. Цілком природно, що для молоді більшого значення набувають вільний час, хобі вечірки та відвідування кафе, що відбиває вікові особливості. Більш високий рівень зайнятості представників молодого покоління у політиці та власному бізнесі вже означає між поколінні зрушення та зміну системи життєвих орієнтирів.

Рівень важливості складових життя*

(питома вага, хто відповів «дуже важливо» та «скоріше, важливо»),%

* За результатами дослідження «Ціннісні орієнтації населення» у 1996 та 1999 рр.

В оцінці важливості основних життях цінностей серед чоловічої та жіночої молоді немає суттєвих розбіжностей. Хіба що секс має більше значення для юнаків. Для них також важливо мати власну справу. Релігія важливіша для жінок (вказали 53%), ніж для чоловіків (вказали 46 %). Різниця в оцінках життєвих цінностей спостерігається залежно від віку молодої людини. Для 15-17-річних більш важливими, ніж у середньому по масиву, є вільний час, відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе та хобі. Молодь вікових груп 20-24 роки та 25-28- років досить близька між собою в оцінках більшості життєвих цінностей. Для 25-28річних пріоритетні робота, політика та секс. Цікаво, що можливість мати власну справу більш важлива для 15-19 річних, ніж 28-річних.

Серед ціннісних орієнтацій молоді окремої уваги заслуговує ставлення молодих людей до роботи. Відбуваються певні зміни у системі цінностей щодо роботи. Аналіз ціннісних орієнтацій молодих людей на початку 90-х років минулого сторіччя (на початку формування незалежної української держави) засвідчив певні зрушення у ставлення молоді до критеріїв привабливого робочого місця. Зміна соціального устрою та економічної сфери суспільства вплинула на трудові орієнтації, перш за все, молодого покоління. Вже тоді було зафіксовано зростання пріоритету високої оплати праці та споживацькі орієнтації на додаткові зручності та пільги на робочому місці, зменшення значення суспільної важливості праці, зниження чинників професійного росту та підвищення кваліфікації. Реальні умови життя постійно коригують ціннісні настанови молоді. Але нерівність оплати праці між підприємствами різної форми власності, між вітчизняними установами і організаціями з іноземними капіталом не може не відбиватися на очікуваннях щодо бажаного робочого місця та оцінках «нормального» рівня заробітної плати.

За рівнем важливості серед цінностей трудової діяльності на перше місце вийшов чинник – висока оплата праці. Ця цінність роботи є однаково важливою для молодих людей обох статей, з віком її значення дещо зменшується. Більш високо її важливість оцінили мешканці міст та молодь, яка працює, а непрацюючі і сільські мешканці надають їй трохи меншого значення, хоча «лідерство високої оплат и праці» зберігається серед усіх груп молоді. Далі за значенням – нешкідливі умови праці, відсутність суттєвого ризику для здоров’я, гарний колектив (приємні стосунки з колегами) та цікава робота. Зазначенні чинники роботи відбивають високий рівень цінності здоров’я, очікування гармонії у соціальному житті та пошук справи, яка є цікавою для молоді. Ще одну групу цінностей склали такі, що характеризують «зручність» робочого місця (зручні часи роботи, зручне розташування, невелика відстань від дому) та «перспективні» з точки зору подальшої професійної кар’єри цінності (гарні можливості для підвищення свого кваліфікаційного , інтелектуального рівня, гарні умови для «кар’єри», просування по службі, добрі умови для реалізації власної ініціативи). Учнівська та студентська молодь значно більшою мірою орієнтована на перспективність робочого місця. Ці цінності також є більш важливими для мешканців обласних центрів. Зручні умови праці більш приваблюють жіночу молодь. Крім того, ці чинники виявляються важливими для неповнолітньої молоді 14-17 років, для якої в сучасних умовах притаманні прагматичні цінності життя в цілом у. Тривала відпустка та значна кількість вихідних також більшою мірою приваблює жінок, учнівську та студентську молодь, наймолодших представників молоді. А для чоловіків та молоді з вищою освітою цей чинник має значно менше значення.

Гарантована оплата праці, не дуже напружена робота, суспільно значима (корисна для багатьох людей) робота, відповідальна робота – всі ці цінності є менш важливими для сучасної молоді. Суспільна значимість та відповідальна робота належить, скоріше, до «ідеальних» трудових цінностей і частіше обираються представниками студентської молоді та тими, хто має вищу освіту. Для непрацюючої молоді та мешканців сільської місцевості ці цінності виявилися найменш значущими. Молодь, яка працює, меншою мірою орієнтована на невеликий, але гарантований рівень оплати.

Такими чином, для молоді більш важливішими стають такі ознаки, як хороша оплата праці, можливість чогось досягти та гарні можливості для підвищення, а також можливість проявити ініціативу. У поглядах на важливі аспекти роботи виявляється й більш прагматичний підхід молодих людей – важливішими стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність здібностям. Молодь толерантніше у порівнянні із старшими віковими когортами ставиться до того, що працювати необов’язково, якщо людина не хоче. Разом з тим молодь вважає за справедливе диференційований підхід до оплати праці, коли одна й та ж робота, але виконана скоріше, ефективніше та надійніше має оплачуватись у більшому розмірі.

2 Погляди молодого покоління на обов’язки батьків стосовно дітей

Меншою мірою відбуваються зміни у поглядах на щасливий шлюб. Як і серед старших поколінь, найважливішими умовами благополучного шлюбу є повага і підтримка, порозуміння і вірність, гарний доход та житлові умови. Для молодих людей більшого значення набувають гармонічні сексуальні стосунки, але менш значущими є наявність дітей, однакове соціальне походження, згода у політичних поглядах та релігійних переконаннях. Таким чином, незважаючи на стабільність цінностей благополучного шлюбу, відбувається зміна шлюбних орієнтацій – 23 % молоді (15% - серед старших вікових груп) вважають, що шлюб – це застарілий спосіб організації сім’ї. погляд на шлюб як на невід’ємну складову щасливого життя підтримують лише 60 % молоді (75% - серед старших вікових груп). Те, що жінка хоче мати дитину без міцних стосунків з чоловіком, схвалюють 47% Молодих людей, не схвалюють 30% (серед старших вікових груп – 34та 38%). Отже, молодь більш толерантна до неоднозначності у сімейно-шлюбних стосунках, до випадкових сексуальних стосунків, до розлучень, абортів, до так званих «експериментальних сімей».

Аналіз результатів соціологічних досліджень дозволяє також зробити висновок стосовно продовження скасування у молоді гендерних стереотипів та формування у свідомості рівних прав чоловіків та жінок.

Змінюються також погляди молодого покоління на обов’язки батьків стосовно дітей, формується усвідомлення того, що батьки можуть мати своє особисте життя, а не повинні повністю віддаватися своїм дітям, жертвувати заради них особистим благополуччям.

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Яке із наступних тверджень найкращим чином відбиває Вашу точку зору на обов’язки батьків стосовно дітей? » залежно від віку опитаних,%

Крім того, світ ціннісних орієнтацій відбивається на тому, які саме якості необхідно виховувати у власних дітей. Молоді люди більшою мірою приділяють увагу таким якостям, як працездатність, відповідальність, рішучість та наполегливість, терпимість та повага до інших людей, гарні манери. Меншою мірою висловлено орієнтацію на слухняність, релігійність, безкорисливість.

Розподіл відповідей респондента на запитання:

«Перед Вами список якостей, які можна виховати в сім’ї у дітей.

Які з них, якщо такі є, на Вашу думку найбільш важливі?»

залежно від віку опитаних, %

За результатами дослідження «Ціннісні орієнтації населення».

3 Ставлення до своєї держави та почуття відповідальності молоді за її долю

Для молодої держави дуже важливими є виховання у молодих поколінь почуття любові до Батьківщини та національної гідності, патріотизму. Аналіз результатів соціологічного опитування доводить, що молодші покоління частіше пишаються своїм громадянством. З віком критичне ставлення зростає (особливо після 20 років), бо твердження перестають сприйматися як аксіома і потребують доведення діями з боку держави.

Почуття гордості за країну більш притаманне сільській молоді, тим, хто відносить себе до української національності, мешканцями Західного регіону. З іншого боку, у Південному регіоні та серед росіян спостерігається найнижчий рівень почуття гордості своїм громадянством (див. табл. 4;5 ). Серед молодих людей, які вважають своє матеріальне становище вище за середнє та високим, частка тих, хто пишається своїм громадянством, значно більша, ніж серед груп з низьким матеріальним благополуччям. Отже, можна зробити внесок, що підвищення рівня матеріального благополуччя населення в цілому сприятливе формування почуття гордості за батьківщину. Загалом питання чинників та мотивів формування почуття патріотизму та гордості за країну серед різних груп молоді потребує додаткового вивчення із залученням як соціологів, так і педагогів та психологів.

Розподіл відповідей на запитання:»Наскільки Ви пишаєтеся тим, що Ви є громадянином України?» (травень 2000р.), %

Співвідношення частки молоді, що пишається своїм громадянством, та тих, що ні, серед різних вікових груп, %

Молодь проходить процес соціалізації та усвідомлення власного місця у суспільстві, і досить важливо сформувати у неї відчуття відповідальності за свою країну та її долю. За результатами опитування 45% вважають за свій обов’язов сприяти розвитку України, тоді як 30% відповіли, що у них немає почуття відповідальності за долю України і при нагоді вони б виїхали з країни, 25% - вагалися з відповіддю. Отже, у молоді меншою мірою, ніж у дорослого населення, сформоване почуття відповідальності за майбутнє нашої держави. На виїзд в іншу країну здебільшого зорієнтовані молоді люди 16-17 років, молодь Південного регіону, ті, хто ідентифікує себе росіянина ми, а також чоловіки дещо більшою мірою, ніж жінки. Орієнтація на те, щоб працювати на благо України, притаманна переважно мешканцям великих міст і сільської місцевості, Західного і Північного регіонів, тим, хто визначає своє матеріальне становище як середнє та вище середнього.

Рівень відповідальності населення та молоді за долю країни,

( травнь 2000р. ), %

Питома вага молоді, яка вважає українську мову своєю рідною, становить 51%, а ще 13%однаковою мірою називають рідними і українську, і російську мови. Слід підкреслити, що серед наймолодшої вікової групи 14-15 років дещо частіше була названа рідною українська мова, вдвічі більше, ніж серед старших вікових груп, рідними вважаються обидві мови. На сьогодні, як і раніше, сільська місцевість є середовищем збереження та поширення української мови – серед сільської молоді 72% назвали українську мову рідною (у містах – 42%, а у містах-мільйонниках – лише 28%). Регіональні розбіжності відбивають історичні передумови формування рідної мови населення в цілому та молоді. Зокрема, Західний і Центральний регіони, певною мірою і Північний, є україномовними регіонами, а у Східному і, особливо, Південному переважає російська мова.

Визнання рідної мови за результатами опитування (травень 2000р.), %

Серед проблем сьогодення все частіше зазначається падіння моральності (37% опитаного населення вказали на це). Серед молоді 28% зазначили, що ця проблема їх турбує; 52% молодих людей вважають, що необхідно виявити більшу вимогливість щодо дотримання норм громадської поведінки, 15% - що необхідно пом’якшити вимоги до існуючих норм громадської поведінки, 32% 0 вагалися із визначенням своєї думки. За результатами опитування «Ціннісні орієнтації населення України - 1999» можна зробити висновки щодо руйнування норм моралі серед окремих категорій населення, зокрема деяких груп молоді: 14% виправдовують отримання державної допомоги, на яку не має права; 30% виправдовують проїзд у громадському транспорті без сплати; 28% схильні уникнути сплати податків, якщо це можливо; майже 20% припускають брихню у власних інтересах; 10% вважають нормальним отримати хабаря, використовуючи службове становище; 8% виправдовують зраду у шлюбі; близько 4% виправдовують політичні вбивства; 3% не засуджують крадіжку особистого транспорту. Більше половини опитаних молодих людей повідомили у своїх відповідях, що на їхню думку «майже всі» або «багато хто» роблять саме такі речі.

Однією з ознак цивілізованості країни, свідченням залучення суспільства до світової спільноти є рівень розвитку духовності її громадян, моральні цінності та ідеали, котрі сповідує більшість населення, стурбованість духовними чинниками свого існування. З огляду на те, що у повсякденному спілкуванні люди найчастіше обговорюють саме ті проблеми, які їх турбують найбільше, остільки показовим є розподіл відповідей молодих українців на запитання:»Як часто Ви обговорюєте кожне з наведених питань із своїми друзями ?»*. Серед інших проблем найчастіше предметом обговорення у молодіжному середовищі стають музика (56% опитаних віком 15-22 роки відмітили, що «часто» і «дуже часто» обговорюють музичні питання), спорт (відповідно 41%) та проблеми, пов’язані із організацією відпочинку (відповідно 59%). За своєю актуальністю для української молоді названі проблеми поступають лише заробітку грошей («дуже часто» і «часто» їх обговорюють 71 % респондентів) та проблемам, які пов’язані з одягом, зовнішністю та модою (відповідно 67%). Слід відмітити, що такі значимі для структурування духовного світу особистості чинники, як національна культура, культура і мистецтво, релігійна віра не посідають високого щабля у ієрархії актуальних для молоді проблем. «Дуже часто» і «часто» їх обговорюють відповідно 13%, 25% та 16% опитаних. Питання одягу, зовнішності і моди з віком поступово втрачають свою актуальність для молодих людей. Якщо у віці 15-17 років «часто» та «дуже часто» їх обговорюють 76%, до у віковій групі 21-22 роки їх питома частота зменшується до 54%. Вочевидь, вступ до дорослого життя з його проблемами і турботами у багатьох випадках відсуває проблеми зовнішності і моди на другий план. Молоді жінки обговорюють ці питання значно частіше за чоловіків (відповідно 86% і 51%), що є відображенням соціально-статевих відмінностей в ієрархії життєвих пріоритетів. Юнаки частіше за дівчат стурбовані ситуацією у сфері національних відносин («часто» і «дуже часто» вони стають предметом обговорення 13% чоловіків і 9% жінок). Інтерес до національних відносин лінійно збільшується із зростанням освітнього рівня (від 9% серед молоді із незакінченою середньою освітою до 17% серед тих, хто має або отримує вищу освіту). За регіональним розподілом частіше обговорюють національні проблеми молоді мешканці Південно-Західного і Південного регіонів (відповідно 21% та 20%), найменш актуальними вони є у Центральному і Західному регіонах (5%). Наймолодші українці активно обговорюють питання музики (74% 15-17 річних – «часто» і «дуже часто»), з віком інтерес до музики дещо вщухає (561% серед 21-22 річних).

Загальною кризою моральності у суспільстві занепокоєні 14% опитаних віком 15-22 років, обмеженими можливостями для задоволення культурних потреб – 10 %. Поширення порнографії висловили стурбованість 1% респондентів (на тлі 14% стурбованих кризою моральності), а отже, в уявленні молоді поширення порнографії аж ніяк не є свідченням моральної кризи суспільства. Занепокоєння загальною кризою моральності у суспільстві лінійно зростає з віком і освітою – від 11% серед 15-17 річних до 18% у віковій групі 21-22 роки. За освітнім рівнем занепокоєння моральною кризою висловили від 11% респондентів з неповною середньою освітою до 22% опитаних з вищою або незакінченою вищою освітою.

За останні роки у сфері релігійного життя в Україні відбулися суттєві зміни, як у кількісному, так і в якісному вимірах. Цим змінам сприяло законодавче закріплення і забезпечення гарантій і можливостей практичної реалізації свободи совісті, релігії, релігійних організацій. Україна стала полі конфесійною державою з широкою структурою віросповідань. Так, з 1992 року число релігійних організацій збільшилося майже на 10 тис. і становить (станом на 01.01.2000 р.) близько 23 тис., а кількість конфесій перевищує 80 номінацій. У державі й де процес формування церковних управлінських структур: діють більше 200 духовних центрів та управлінь, функціонує 120 вищих та середніх духовних навчальних закладів для підготовки кадрів священнослужителів. Для роботи з вірними створено 7165 недільних шкіл. На території України знаходиться 250 монастирів. Обслуговують релігійні громади 21281 священнослужитель (650 з них іноземці).

Сучасна релігійна духовність українців, внаслідок уставленої історичної традиції, є в основному християнською. При цьому 52,7% всіх релігійних громад України – православні. Опитування молоді (в межах загальноєвропейського дослідження ціннісних орієнтацій населення), проведене Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень, дозволило вивести ряд важливих статистичних показників. Так, про те, що сповідують релігію зазначили 54 % представників молодого покоління України. Преважну більшість з них становлять прихильники християнської традиції: православних – 67% (Українська православна церква Київського патріархату – 40%, Українська православна церква Московського патріархату – 22%, Українська автокефальна православна церква – 5%); католики – 14,5% (Греко-католицька церква – 13%, Римо-католицька церква – 1, 5%), протестантів – 7% (Свідки Єгови – 4,5%, Євангелістські християни-баптисти – 1%, Християни євангельської віри – 0,5%, Адвентисти сьомого дня – 1%), прихильниками буддизму задекларували себе близько 1%.

Зауважимо, що сьогодні в українському суспільстві існує певна невизначеність щодо розуміння релігійності й віри. Людина, визначаючи себе віруючою, не завжди сповідує будь-яку з релігій, і навпаки, вважаючи себе причетною до будь-якої з релігій за фактом хрещення, вона не завжди є віруючою таким чином, тих, хто ідентифікував себе віруючим, в 1,3 раза більше (69%) за тих, хто сповідує будь-яку релігію (невіруючих – 16%, переконаних атеїстів – 1%, не визначилися з відповіддю 14%).

Вплив релігії на формування духовного світу громадян України визначається посиленням останнім часом ролі релігійних організацій. При цьому відновлення позицій релігійних об’єднань, з одного боку, є реакцією на попередню тотальну секуляризацію життя, а з іншого – відбиває численні негаразди нашого буття. Це зумовлює співіснування у ставленні молодих людей до релігії і молоді, і глибоких переконань.

Сучасні ціннісно-моральні настанови молодого покоління

(травень 2000 р.), %

Отже, нова сучасна реальність трансформується у нові установки та ціннісні орієнтації, перш за все серед молодого покоління. Більше третини молоді вважає, що люди самі повинні нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити, а не покладати надії на державу, 60% підтримують конкуренцію і вбачають в ній стимул для розвитку, близько 43% підтримують надання більшої свободи підприємствам з боку держави, 35% визнають необхідність збільшення частки приватної власності у бізнесі та виробництві. Важливим є пріоритет розвитку особистості у свідомості молоді як запоруки покращення власного життя. Молодому поколінню, особливо наймолодшій групі, притаманні пріоритетна орієнтація на самостійне вирішення власних нагальних проблем та максималістська життєва позиція.

Висновок

Таким чином, аналіз ціннісного світу молоді свідчить, що сучасне молоде покоління віддає безперечну перевагу саме цінностям макрорівня перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства. Переважна орієнтація на локальне середовище пояснюється тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо проявляються ті аспекти людського буття, які пов’язані з реалізацією потреб у гармонізації життєвого світу, полагодженні стосунків з іншими, створенні збалансованого й комфортного власного життя. У суспільному житті ж виявляється тенденція прагнення успіху, здобуття авторитету, позицій лідерства, значною мірою егоцентричні орієнтації. Прагматичні орієнтації у свідомості української молоді більшою мірою пов’язані з можливостями досягнути успіху, зробити кар’єру, отримати гарну освіту. Окремо слід підкреслити, що створення щасливої сім’ї для молодих людей є найважливішою цінністю і відіграє роль тієї ніші, що уможливлює збереження гармонійності життєвого світу.

Сучасна українська молодь віддає перевагу активній життєвій позиції. Переважна більшість (три чверті) молодих людей відзначили, що у своєму житті найбільшою мірою вони покладаються на особисті знання, здібності та сили, оскільки схильні вважати, що долю людини визначає головним чином вона сама, а не зовнішні обставини. Це засвідчує достатню зрілість сучасної вітчизняної молоді у сенсі самостійності, покладання на особисті здібності і сили, готовність до активного будування свого життя.

Вивчення ціннісних орієнтацій молоді доводить, що на сьогодні майже 60% молоді України віддає перевагу свободі особистості перед принципом соціальної рівності, який підтримують лише чверть. Ці результати свідчать про зміни ціннісних орієнтацій нового покоління з особами середнього і похилого віку, котрі більшою мірою підтримують принцип рівності та менш схильні підтримувати свободу особистості. Найбільш важливим для сучасного українського суспільства, крім економічних реформ, на думку молоді, є можливість народу впливати на прийняття урядом важливих рішень та рух до гуманного суспільства, в якому ціниться людська особистість.

Список використаної літератури

1         Молодь України у дзеркалі соціології:./Заг.ред. О. Балакірєвої і О. Яременка. – К.:УІСД, 2001. 210 с.

2         Молодежь: ориентация и оптимальные пути/Под.ред. М.Х. Титми. – Рига, 1988. 207 с.

3         Балакірєва О. Метод швидкої оцінки як ефективний інструмент вивчення окремих соціологічних груп та соціальних явищ//Проблеми розвитку соціальної теорії наукової доповіді та повідомлення першої Всеукраїнської соціальної конференції/ САУ, ІС НАНУ: М.О. Шульга (наук. ред..). - ., 2001. с. 53-57.